Думки експертів
Яна Лінецька
аналітик
Асоціація виробників молока

Огляд ринку молока в Україні та світі

Ріст цін на молочну продукцію Індекс цін на молочну продукцію ФАО у квітні становив у середньому 147,1 пункту, що на 1,3 пункту (0,9%) більше, ніж у березні (графік 1), що стало восьмим поспіль місячним зростанням…

Яна Лінецька
аналітик
Асоціація виробників молока

Війна в Україні та світовий молочний ринок

Глобальний молочний ринок у першому кварталі поточного року розвивався під тиском факторів, сформованих ще в другій половині 2021-го. Загалом вони характеризувалися дисбалансом попиту і пропозиції, що утворився під впливом…

Задовольнити зростаючий попит на молоко з меншим вуглецевим слідом. Василь Говгера

Світовий попит на молочну продукцію швидко зростає, а це означає, що виробництво молока також має зростати швидко. Однак, молочна промисловість має великий вуглецевий слід. Саме тому, інвестиції в ефективність використання ресурсів та продуктивність є необхідними для зменшення викидів парникових газів від зростаючого виробництва молока.

Детальніше про це розповідає Василь Говгера, провідний експерт, Департамент агробізнесу, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄББР).

Попит на продовольство зростатиме – зростатиме також попит на продукцію тваринництва. Згідно прогнозам Організації економічного співробітництва та розвитку та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ОЕСР-ФАО)[1], глобальне споживання свіжих молочних продуктів на душу населення зростатиме на 1,2 відсотків на рік завдяки зростанню доходів. У розвинених країнах споживання молочних продуктів на душу населення зросте з 23,6 кг у 2018-2020 роках до 25,2 кг у 2030 році та з 10,7 кг до 12,6 кг у країнах, що розвиваються.

Зростаюче споживання на душу населення та збільшення чисельності жителів на планеті призведуть до зростання світового попиту на молочні продукти загалом. Щоб задовольнити цей попит, виробництво молока має збільшуватися на 1,7 відсотка на рік упродовж прогнозованого періоду, досягнувши позначки у понад 1 мільярд тонн у 2030 році.

Для збільшення виробництва молока ключовими є два фактори: чисельність тварин і продуктивність (надій молока на одну тварину). Очікується, що кількість молочних тварин у світі зростатиме на 1,1 відсотка на рік, а середній надій на одну тварину зросте лише на 0,7 відсотка. Відповідно, прогнозується що збільшення поголів’я випередить зростання продуктивності в молочному скотарстві. Це пояснюється тим, що більшість зростання виробництва молока очікується в Індії, Пакистані та в Африці, де продуктивність виробництва молока низька.


Зі збільшенням виробництва сільськогосподарської продукції варто також очікувати зростання вуглецевого сліду галузі.


За даними Міжурядової групи експертів зі зміни клімату[2], у період з 2007 по 2016 рік майже чверть глобальних антропогенних викидів парникових газів (ПГ) припадало на сільське, лісове господарство та інші види землекористування, причому найбільший внесок зробило саме тваринництво. Згідно прогнозам ОЕСР-ФАО, зростання сільськогосподарського виробництва призведе до збільшення викидів парникових газів у цій галузі на 4 відсотки до 2030 року, і 80 відсотків обсягу такого збільшення генеруватиме саме тваринництво. Водночас, зростання валової продукції значно випередить зростання прямих викидів ПГ, що призведе до зниження інтенсивності ПГ (викидів ПГ на одиницю продукції) у сільському господарстві.

Інтенсивність ПГ у сільському господарстві можна зменшити шляхом підвищення продуктивності та покращення ресурсоефективності. Проте, в даному контексті очікується що різні регіони демонструватимуть різні результати через суттєвий розрив технологічного розвитку. За даними ОЕСР-ФАО, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Близькому Сході та Північній Африці[3] значне зростання сільськогосподарського виробництва спричинить значно нижчий рівень зростання викидів ПГ. Це свідчить про те, що підвищення ефективності використання ресурсів в цьому регіоні, а відповідно зниження інтенсивності ПГ, допоможуть пом’якшити збільшення вуглецевого сліду від збільшення сільськогосподарського виробництва. Це також стосується Європи, Центральної Азії, Північної Америки, Латинської Америки та Карибського басейну, де зростання сільськогосподарського виробництва практично не спричинить загального збільшення викидів ПГ. У країнах Субсахарської Африка зростання сільськогосподарського виробництва призведе до майже еквівалентного зростання викидів ПГ, що свідчить про те, що регіону необхідно підвищити продуктивність і ефективність використання ресурсів.

Зростаюче занепокоєння споживачів стосовно негативного впливу тваринництва на навколишнє середовище безумовно матиме вплив на майбутнє молочного сектору. Споживачі проявляють все більше зацікавленості до веганських чи флекситаріанських дієт та до продуктів вироблених з «альтернативних» білків рослинного походження, що імітують продукти тваринного походження. За даними Mintel[4], в 2021 році (рекордний) кожен третій Британець і майже половина тих, кому від 25 до 44 років були споживачами рослинного молока. З року в рік зростає пропозиція такої продукції, її собівартість знижується а асортимент стає різноманітнішим. Рослинне молоко на основі сої, мигдалю, кокосу, вівса, рису, коноплі чи горіхів, рослинний йогурт чи сир тофу користуються популярністю серед споживачів. Водночас, таке значне зростання ринку «альтернативних» білків не достатнє щоб замістити зростання попит на традиційну молочну продукцію.

У цьому контексті зниження інтенсивності ПГ є вкрай важливим для забезпечення більш стійкого виробництву молока. Особливо це стосується країн з низьким рівнем ефективності молочної галузі. За оцінками ФАО, у 2015 році інтенсивність викидів ПГ коливалась від 1,3 кг CO₂-еквіваленту на кг молока в країнах з більш розвиненими системами виробництва до 6,7 кг CO₂-еквіваленту на кг молока в країнах з менш розвиненими системами виробництва. Однак, щоб закрити цей розрив, потрібно знати, як його виміряти.

Викиди ПГ при виробництві молока можна оцінити за допомогою моделі глобальної екологічної оцінки (GLEAM), яка була розроблена ФАО і є у вільному доступі. У відповідності з принципом оцінки життєвого циклу, GLEAM моделює біофізичні процеси та діяльність вздовж ланцюгів постачання в тваринництві, забезпечує кількісну оцінку виробництва та використання природних ресурсів та визначає вплив тваринництва на навколишнє середовище. Онлайн версія моделі-калькулятора (GLEAM-i[5]) дозволяє користувачеві самостійно визначити викиди ПГ на рівні господарства чи окремого інвестиційного проекту. Модель можна також використовувати для підготовки національного кадастру парникових газів чи національного визначеного внеску.

Щоб знизити інтенсивність викидів парникових газів у виробництві молока, галузі необхідно інвестувати в технології які здатні підвищувати продуктивність і ефективність використання ресурсів. Це можна зробити за допомогою кращих систем управління виробництвом, покращення здоров’я тварин, методів годівлі та генетики, сучасних технологій управління гноєм та уловлювання метану, а також шляхом оптимізації (локалізації) ланцюгів поставок.


Щоб залишатися конкурентоспроможним, вже в найближчому майбутньому молочний сектор повинен максимально зменшити свій вуглецевий слід, виявляючи та заповнюючи прогалини в продуктивності, а також інвестуючи в заходи скорочення викидів парникових газів, щоб стабільно задовольнити попит, який, як ми знаємо, неспинно зростає.


Обговорення теми з Василем Говгерою продовжимо під час 15-го Міжнародного молочного конгресу 28 лютого - 1 березня  в рамках дискусійного раунду "Енергетична незалежність України" (КиївЕкспоПлаза, вул. Амстердамська, 1, с. Березівка, Київська обл). Модератор: Ганна Лавренюк, генеральна директорка Асоціації виробників молока. Додатково розглянемо практичний досвід впровадження енергоефективних технологій українських і американських підприємств.

Запрошуємо! Реєстрація на конгрес за посиланням або за тел. 0674705563.

Пресслужба Асоціації виробників молока

[1] OECD/FAO (2021), OECD-FAO Agricultural Outlook 2021-2030, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/19428846-en

[2] IPCC, 2019: Climate Change and Land: an IPCC special report on climate change, desertification, land degradation, sustainable land management, food security, and greenhouse gas fluxes in terrestrial ecosystems https://www.ipcc.ch/srccl/

[3] За даними ОЕСР-ФАО регіон Близького Сходу та Північної Африки включає Єгипет, Іран (Ісламська Республіка), Саудівську Аравію, Мавританію, Судан, Алжир, Лівію, Марокко, Туніс, Бахрейн, Ірак, Йорданію, Кувейт, Ліван, Окуповану Палестинську Територію, Оман, Катар, Сирійську Арабську Республіку, Об’єднані Арабські Емірати та Ємен

[4] https://www.mintel.com/press-centre/food-and-drink/the-cream-of-the-vegan-milk-crop-sales-of-oat-milk-overtake-almond-in-the-uk

[5] https://gleami.apps.fao.org/


Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ в facebook.


Читайте також: