Зростання виручки від молочного експорту з України в квітні ймовірно зумовлене вигідним курсом євро, попитом на певні продукти та сезонним скороченням виробництва молока в Океанії. Водночас, українські експортери стикаються з новими бар'єрами: забороною Китаю на відновлене молоко, торговою війною США, посиленням конкуренції на ринках третіх країн, ускладненням логістики, а також спалахом ящуру в сусідніх країнах ЄС, – про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.
За попередніми даними ДССУ, в квітні 2025 року було експортовано 11,94 тис. т молочних продуктів на суму 38,68 млн дол. Відносно березня натуральні обсяги експорту скоротилися на 3%, а порівняно з квітнем 2024 року виросли на 8%. Експортна виручка збільшилася на 2% відносно березня і на 46% відносно квітня 2024 року. В січні-квітні 2025 року Україна експортувала 43,09 тис. т (+16%) молочних продуктів на суму 128,45 млн дол. (+53%).
Головними експортними категоріями в квітні були наступні товари:
- Масло вершкове – 33%;
- Молоко та вершки, згущені – 26%;
- Морозиво – 18%;
- Сири – 15%.
У квітні 2025 року Україна наростила натуральні обсяги експорту маслянки до 477 тис. т (+12%), масла вершкового до 1,79 тис. т (+27%), сирів до 1,26 тис. т (+10%), морозива до 1,89 тис. т (+24%) відносно березня. Водначас, зменшилися обсяги поставок молока та вершків, не згущених до 1,22 тис. т (-14%), молока та вершків, згущених до 3,84 тис. т (-1%) та молочної сироватки до 1,43 тис. т (-21%) відносно березня поточного року. В квітні Україна не постачала казеїн на зовнішні ринки. Порівняно з квітнем 2024 року збільшилися натуральні обсяги експорту молока та вершків, не згущених (-42%) та молочної сироватки (-34%).
Відносно березня збільшилася грошова виручка за відвантажене молоко та вершки, згущені до 9,87 млн дол. (+3%), маслянку до 721,2 тис. дол. (+2%), масло вершкове до 12,72 млн дол. (+27%), сири до 5,88 млн дол. (+10%) та морозиво до 7,06 млн дол. (+30%). Скоротилася виручка за експортовані молоко та вершки, не згущені до 1,08 млн дол. (-1%) та молочну сироватку до 1,32 млн дол. (-22%). Порівняно з квітнем 2024 року збільшилася грошова виручка за експортоване молоко та вершки, згущені (+46%), маслянку (+59%), масло вершкове (+365%), сири (+33%) та морозиво (+29%), але скоротилася за поставлене молоко та вершки, не згущені (-15%) та молочну сироватку (-6%).
У січні-квітні 2025 року Україна наростила натуральні обсяги експорту молока та вершків, згущених до 13,30 тис. т (+54%), маслянки до 1,75 тис. т (+39%), масла вершкового до 4,95 тис. т (+259%), сирів до 4,44 тис. т (+23%) та морозива до 4,78 тис. т (+30%) відносно січня-квітня 2024-го. Відносно минулорічного періоду скоротилися обсяги експорту молока та вершків, не згущених до 6,48 тис. т (-31%), молочної сироватки до 6,21 тис. т (-14%) та казеїну до 1,14 тис. т (-40%).
Грошова виручка у січні-квітні 2025 року збільшилась за експортоване молоко та вершки, згущені до 33,90 млн дол. (+50%), маслянку до 2,60 млн дол. (+57%), молочну сироватку до 5,71 млн дол. (+18%), масло вершкове до 35,72 млн дол. (+301%), сири до 20,59 млн дол. (+31%) та морозиво до 17,31 млн дол. (+38%) відносно минулорічного періоду. Відносно січня-квітня 2024 року виручка скоротилася за експортоване молоко та вершки, не згущені до 5,06 млн дол. (-14%) та казеїн до 7,52 млн дол. (-36%).
Георгій Кухалейшвілі зауважує, що в квітні зовнішньоторгівельне сальдо було в плюсі через збільшення обсягів експорту вершкового масла. Збільшення грошової виручки за експортовані товари може бути пов’язано з укріпленням курсу євро. Контракти в євро укладені українськими експортерами з компаніями з ЄС були вигідними. Ймовірно, нарощення обсягів експорту масла, морозива, маслянки, сирів та згущеного молока може бути пов’язано з сезонним скороченням виробництва молока-сировини в Океанії, підготовкою до весняних свят, туристичного сезону, сезону відпусток та літніх канікул, коли зростає кількість відвідувачів у закладах громадського харчування, споживання морозива та солодощів.
Торгова війна адміністрації президента США Дональда Трампа та підвищення мит на європейську молочну продукцію створюють передумови до зниження цін на молоко-сировину в Європі. До недавніх часів США імпортували великі обсяги сирів з Франції, Італії та Ірландії. Європейські молокопереробні підприємства не встигнуть швидко переорієнтувати напрямки експорту своєї продукції.
Такі великі експортери молочних продуктів, як Нова Зеландія та ЄС мають змінювати напрямки поставок товару через адміністративні заходи США та Китаю, що посилить конкуренцію на інших ринках збуту. Зокрема, українські молокопереробні підприємства з застарілою технологічною базою поступаються по якості постачальникам сухого молока з країн Заходу.
Вітчизняні експортери втрачають свої частки на ринках збуту сирного продукту. Сирний продукт вироблявся у великій кількості на експорт в країни СНД. Однак, ускладнення логістики в умовах війни вплинуло на вартість українського товару, який витискують з ринків збуту конкуренти з росії, білорусі та місцеві виробники.
Спалах ящуру в Угорщині та Словаччині може призвести до неоднозначних наслідків для українських експортерів молочної продукції. З одного боку, у разі поширення інфекції в Україні буде введений карантин та заборона на експорт готової продукції. З іншого боку, якщо Україна зможе завдяки заходам біологічної безпеки уникнути поширення хвороби, то існують перспективи збільшення обсягів експорту молочної продукції на фоні дестабілізації молочного ринку країн Центрально-Східної Європи під впливом ящуру.
У квітні 2025 року Україна імпортувала 5,18 тис. т молочних продуктів на суму 27,05 тис. дол. Відносно березня 2025 року натуральні обсяги імпорту скоротилися на 10%, а відносно квітня 2024 року скоротилися на 0,4%. В січні-березні 2025 року Україна імпортувала 20,55 тис. т (+9%) молочних продуктів на суму 102,30 млн дол. (+10). Найбільша частка від загальних обсягів імпорту припадає на сири (65%), а на другому місці – маслянка (16%).
Через збільшення обсягів імпорту сирів в Україну відбувся певний дисбаланс в зовнішній торгівлі. В тоннажі Україна експортувала на 110% більше молочної продукції ніж імпортувала. Однак, в грошовому еквіваленті розрив між виручкою від експорту та витратами на імпорт не такий великий. Зокрема, в січні-квітні 2025 року дана різниця становила 26% на користь експорту. Вірогідною причиною такого дисбалансу має бути те, що українські експортери продають на зовнішні ринки переважно дешеві молочні продукти чи за заниженими цінами. Водночас, маржа від експорту нівелюється великими витратами на імпорт дорожчих товарів з високою доданою вартістю, у тому числі сирів. Зазвичай, молокопереробні підприємства жаліються на дороге молоко в України, хоча вони поступаються по якості конкурентам з розвинених країн через застарілу технологічну базу. Утім, вони продають готову продукцію за нижчими цінами щоби більш ефективно конкурувати на зовнішніх ринках.
Зовнішньоторговельне сальдо в квітні було позитивним і становило 11,62 млн дол.
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ в facebook.
Читайте також:
Пресслужба Асоціації виробників молока