Думки експертів
Георгій Кухалейшвілі
аналітик
Асоціація виробників молока

Сповільнення світового виробництва молока урівноважується млявим попитом

За даними Rabobank, прогнозується зниження виробництва молока у світі протягом перших двох кварталів 2024 року. Сповільнення обсягів виробництва молока в Океанії не призвело до суттєвого…

Георгій Кухалейшвілі
аналітик
Асоціація виробників молока

Світовий молочний ринок у 2024: надої будуть скорочуватися, а собівартість рости

За попередніми оцінками IFCN, в 2023 році обсяги виробництва молока-сировини в світі виросли лише на 1,4% до попереднього року. Вірогідно, на сповільнення темпів росту виробництва…

Європейський зелений курс: як це стосується українських молочних ферм?

Значна увага міжнародних спільнот прикута до питань "озеленення" і кліматичних стратегій світу. Вже зараз є дуже суперечливі дані стосовно впливу молочного скотарства на кількість викидів парникових газів та шкоди, яку вони здійснюють. Нові глобальні ініціативи однозначно не оминуть Україну. Більше про це у нашій статті.  

«Чисте» виробництво - це загальносвітовий тренд, пов’язаний з екологізацією і переходом на так званий «чистий» бізнес і «чисту» енергію. Green Deal aбо «Зелена Угода» - це домовленості, досягнуті понад сотнею країн, які брали участь у Кліматичному саміті у Глазго 31.10-12-11.2021. Основна мета зібрання – стримати глобальне потепління та скоротити викиди СО2. Європейські країни зобов’язалися до 2030 року скоротити на 55% викиди CO2, перевести 25% сільськогосподарських земель в органічні та скорочувати викиди вуглецевих і метанових сполук в агро за рахунок обмеження концентрації поголів’я на гектар та змін агротехнологій. Крім того, скоротити застосування мінеральних добрив, висадити щонайменше 3 млрд. дерев для поглинання 310 млн. т карбонових викидів, 40% енергії виробляти із відновлюваних джерел і т.д.

Під час саміту голова Єврокомісії Урсула фон Ляйнен наголосила, що економіка викопного палива дійшла межі, а ціль ЄС – досягнути вуглецевої нейтральності до 2050 року, інакше через наслідки глобального потепління суспільство опиниться на порозі катастрофи планетарного масштабу.


Загалом у ЄС заплановано виділити до 2032 року 144 млрд євро на підтримку «чистої економіки» та «пом’якшення її соціальних наслідків»


УКРАЇНА І ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ КУРС

Україна взяла на себе дуже амбітні зобов’язання: до 2030 року скоротити викиди шкідливих сполук на 65% порівняно з 1990 р. При цьому зміни мають торкнутись не тільки промисловості і транспорту, а й агробізнесу. Ціна змін – 100 млрд. грн. Це серйозний виклик: враховуючи Європейський зелений курс, скористатися можливостями, уникнути загроз і обмежень та паралельно вдосконалити агробізнес і сільські громади.

ВПЛИВ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА НА КІЛЬКІСТЬ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ

У низці джерел основною причиною ефекту глобального потепління називають інтенсивне тваринництво і, в першу чергу, скотарство. Однак у звіті Climate Watch за 2020-ий рік зазначається, що ключовим генераторам викидів парникових газів (73,2%) є світовий сектор енергетики і транспорту. При чому, в основному, це - карбонові викиди.

За підрахунками Climate Watch, на тваринництво припадає менше 6% у структурі всіх викидів, при цьому існує велика різниця між викидами карбонових сполук важкої промисловості та метану від корів (95% всіх викидів твариннитцва). Якщо період розпаду перших понад 100 років, вони накопичуються у верхніх шарах атмосфери та сприяють глобальному потеплінню, то другі – швидкорозпадні і беруть участь у вуглецевому обміні в природі.

Генеральна директорка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк зазначає, що молочарям України треба дуже прискіпливо ставитись до всіх вимог, які будуть насаджуватись галузі в рамках виконання «зеленого курсу».

«Необхідно самим розуміти і доводити іншим, що має бути співрозмірність вимог і ресурсів для їх реалізації в різних країнах. Наприклад, в Україні концентрація поголів’я в десятки разів нижча, ніж в Данії, Голландії чи інших європейських країнах. В Україні, з одного боку, є суттєвий резерв для нарощування поголів’я на 1 га, а з другого – обсяги державної підтримки далекі від європейських. Якщо в ЄС на підтримку тваринництва на 2021 рік було заплановано 42 млрд. євро і до 2032 на реалізацію задач «чистого» виробництва – понад 144 млрд., то ми б’ємось за те, щоб на програми державної підтримки розвитку АПК нарешті виділявся прописаний на законодавчому рівні 1% ВВП. І на сьогоднішній день це мало би бути 10-11 млрд. грн», - підкреслює вона.

Обговорення цієї теми продовжимо з депутатами ВРУ, представниками Міністерства аграрної політики та продовольства України, міжнародними експертами та колегами з молочно-товарних ферм в рамках дискусійного раунду 15-го Міжнародного молочного конгресу 28 лютого - 1 березня. Адже в бюджеті-2022 на програми підтримки АПК передбачено 4,6 млрд. грн. Розподіл цих коштів буде в руках Аграрного Комітету Верховної Ради, Мінагро і галузевих асоціацій.

Тому перед нами, як перед спільнотою виробників молока, стоїть завдання максимально відстояти інтереси галузі і добитися виділення запланованих коштів.

Долучайтесь! Більше про конгрес за посиланням або за тел: 0674705563.

Міжнародний молочний конгрес, 28 лютого -1 березня, 2022 р., КиївЕкспоПлаза.

Пресслужба Асоціації виробників молока


Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ в facebook.


Читайте також: