Думки експертів
Яна Лінецька
аналітик
Асоціація виробників молока

Огляд ринку молока в Україні та світі

Ріст цін на молочну продукцію Індекс цін на молочну продукцію ФАО у квітні становив у середньому 147,1 пункту, що на 1,3 пункту (0,9%) більше, ніж у березні (графік 1), що стало восьмим поспіль місячним зростанням…

Яна Лінецька
аналітик
Асоціація виробників молока

Війна в Україні та світовий молочний ринок

Глобальний молочний ринок у першому кварталі поточного року розвивався під тиском факторів, сформованих ще в другій половині 2021-го. Загалом вони характеризувалися дисбалансом попиту і пропозиції, що утворився під впливом…

TO BE OR NOT TO BE – ЗЕРНО ЧИ СИЛОС? Або чи приведе війна до старту ринку кормів в Україні

Консультація підготована: 

Микола Волкогон, к.б.н., експерт з рослинництва

Геннадій Бондаренко, к.с.-г.н., експерт з годівлі тварин

Спільно з редакцією журналу "Молоко і ферма" 

Частина І.

Навесні 2022 багато агропідприємств були змушені йти шляхом мінімізації витрат на виробництво продукції рослинництва. Цілком логічне рішенням з огляду на цілковиту невизначеність у майбутньому бізнесу та всіма обмеженнями накладеними війною. До війни додалися примхи природи, пов’язані із змінами клімату, далекий від «кращих практик» загальний рівень технологічності агровиробництва (досі чується «агро – це лотерея») і низка інших проблем що, на відміну від COVID19 в Україні, нікуди із війною не зникли, а в окремих випадках навіть загострилися. Заразом маємо ситуацію коли поняття мінімізація витрат і оптимізація ресурсів лише зрідка виявилися синонімічними призвевши, натомість, в більшості випадків до проблем із посівами, особливо в регіонах, що вже підпадають під статус «ризикованого землеробства» – Київщина, Полтавщина, Вінниччина, тощо. Поточна ситуація з ярими культурами, зокрема кукурудзі, в цих регіонах, де до питання вибору оптимального попередника (вітання агропідприємствам із сівозміною цукровий буряк/соняшник à кукурудза) додалися інші елементи «оптимізації», залишає бажати кращого і вже зараз викликає «глибоку стурбованість».

За долю подібних посівів агропідприємству варто задуматися вже зараз, визначивши фактори, необхідні для прийняття виваженого рішення, що дозволило б агропідприємству або зменшити обсяг втрат, або ж отримати прибуток. Для цього варто розглянути переваги і недоліки декількох сценаріїв розвитку подій на прикладі кукурудзи, за ситуації, коли очікуваний дохід від продажу зерна кукурудзи очікується меншим за собівартість його вирощування і доробки.

Перш за все, рішення щодо долі посіву не рекомендується приймати на підставі виключно особистого досвіду (корисна річ, між іншим, адже зберігає багато часу, проте залишає ризик помилок), проте визначивши такі параметри як (а) кількість продуктивних рослин на гектар (ті що мають качан) та (б) маса зерна з одного качану.

В ідеалі обрахунки робимо в декількох місцях на полі, залежно від строкатості якого (наприклад, зараз є унікальні можливості безоплатно скористатися різними сервісами супутникового моніторингу) визначаємо від 3 до 5 точок оцінки. Відповідно, в кожній з точок оцінки робимо заміри для двох паралельних рядків протяжністю 14,28 м або для чотирьох паралельних рядків протяжністю 7,14 м кожен (для кукурудзи із шириною міжряддя 70 см) і рахуємо кількість продуктивних рослин на гектар. Визначивши кількість продуктивних рослин, збираємо з чотирьох рядків в кожній з точок обстеження по 3 качани (4 рядки х 3 качани з кожного). Тут важливо використати принцип «випадкового вибору» - вибрали качан, що сподобався, залишили його, а натомість відраховуємо і зриваємо кожен 3й, чи 5й, чи 8й. Облущуємо зерно, вираховуємо загальну вагу зерна, визначаємо його вологість і розраховуємо орієнтовну масу зерна з одного качана і загальну залікову врожайність (за формулою Дюваля):

Врожайність, т/га = Врожайність з поля, т/га х (100 – Фактична вологість) / (Врожайність з поля, т/га х (100 – Залікова вологість)

Спрощений розрахунок врожайності кукурудзи (до (ліворуч) та після (праворуч) перерахунку на залікову вологість 14%), т/га

Умовні позначення: червоний кольором виділено врожайність, нижчу за точку беззбитковості; жовтим кольором виділено врожайність, потенційно нижчу (залежно від вартості збирання, логістики та доробки зерна в 2022 році) за точку беззбитковості; зеленим кольором виділено врожайність, вищу за точку беззбитковості.

Припущення 1: Для поточних розрахунків ціну зерна кукурудзи брали 150 USD/т

Припущення 2. Поточна собівартість вирощування 1 га кукурудзи (НЕ включає вартості збирання, логістики та доробки) складає 800 USD/га

Припущення 3: Орієнтовна вартість збирання, логістики та доробки зерна кукурудзи складає 40 USD/т зерна

При обрахунках витрат на гектар беремо до увагу потенційну вартість збирання, логістики та подальшої доробки зерна, хоча якими буде порядок цих цін зараз можна лише здогадуватися, адже ризики дефіциту палива, доступності газу (енергоносіїв) та обмежені можливості реалізації зерна залишаються і досі.

Сценарій 1. Жнивуємо. Переваги (+):

  • Зменшення рівня загальних втрат за рахунок зібраного зерна за умови врожайності більше 1-2 т/га, коли вартість збирання і доробки перевищуватиме потенційний дохід з продажу зібраного зерна.
  • Наявність власного зерна кукурудзи для внутрішніх потреб агропідприємства та/чи виконання договірних зобов’язань.
  • Рівномірний розподіл пожнивних решток комбайном на поверхні ґрунту, і відповідно, оптимальніші умови для підготовки ґрунту (за потреби) для наступної культури в сівозміні

Недоліки та ризики (-):

  • Збільшення рівня загальних втрат за умови врожайності зерна менше 1-2 т/га, коли вартість збирання і доробки буде більшою за потенційний дохід з продажу зібраного зерна.
  • Разом із зерном відбувається винос поживних речовин, що потенційно можуть перевищувати вартість мінеральних добрив, необхідних для відновлення вмісту елементів в ґрунті.

Із 1 т зерна кукурудзи винос з поля макроелементів становить:

- Азот (N) – 12 кг/га (орієнтовна вартість 20 USD/га)

- Фосфор (Р2О5) – 6 кг/га (орієнтовна вартість 10 USD/га)

- Калій (К2О) – 4 кг/га (орієнтовна вартість 7 USD/га)

Отже вартість елементів живлення винесених з кожною тонною зерна кукурудзи становить (заокруглюємо) 40 USD/га, які варто буде вкласти вже під наступну культуру.

Розрахунок 1. З урахуванням збирання, логістики і доробки собівартість вирощування кукурудзи на 1 га зростає до 1040 USD/га. Продаж зерна дозволить підприємству отримати дохід в розмірі від 450 (за врожайності 3 т/га) до 900 USD/га (за врожайності 6 т/га), зменшивши обсяг втрат до 490 і 140 USD/га, відповідно. Винос елементів живлення з зерном еквівалентний сумам від 120 до 240 USD/га, відповідно. З урахуванням виносу елементів живлення із зерном, обсяг втрат становитиме 610 та 380 USD/га, відповідно для посівів врожайністю 3 і 6 т/га.

 

Сценарій 2. Дискуємо.

Переваги (+):

  • Зменшення рівня загальних втрат за рахунок зібраного зерна за умови врожайності більше 1-2 т/га, коли вартість збирання і доробки перевищуватиме потенційний дохід з продажу зібраного зерна.
  • Можливість підготувати поле для наступної культури в сівозміні в оптимальний період (є час для мінералізації пожнивних решток і збереження потенційної родючості (орієнтовна еквівалентна вартість елементів живлення, що надійдуть у ґрунт із заробленими пожнивними рештками скадатиме до 240 USD).
  • За використання деструкторів стерні є достатня кількість часу для їх оптимального внесення і отримання результату.

Недоліки та ризики (-):

  • Витрати на дискування (~20 USD/га) та (за використання) деструктори стерні (~10-20 USD/га).
  • Заробка в ґрунт великої кількості пожнивних решток з високим співвідношенням С:N (60:1) спричинить зв’язування вільного азоту в ґрунті, що варто буде врахувати при плануванні посівів і системи живлення на наступний сезон.

Розрахунок 2: За подібного сценарію на підприємство чекає обсяг прямих втрат ~850 USD/га (передбачаємо необхідність до двох проходів дискової борони та використання деструкторів стерні (~50 USD/га). Щоправда, за відсутності виносу поживних елементів, обсяг втрат буде меншим і складатиме орієнтовно 730 та 610 USD/га для посівів із врожайністю, відповідно, 3 і 6 т/га.

 

Сценарій 3. Силосуємо.

Переваги (+):

  • Наявність власного грубого корму;
  • Можливість підвищити прибуток з 1 га ч шляхом згодовування кукурудзяного силосу нижче середньої якості молочному стаду та забезпечення виробництва відповідної кількості молока.

Недоліки та ризики (-):

  • Низька якість кукурудзяного силосу не забезпечить достатнього економічного ефекту від його використання в молочному виробництві (витрати на збирання та заготівлю перевищать прибуток від збуту молока).

Розрахунок витрат і доходів за даним сценарієм має більше змінних даних і з огляду на надзвичайно критичне значення для молочної галузі України його варто розглянути детальніше.

Якщо коротко, то збирання посівів із потенційною врожайністю зерна 5 – 6 тон/га на силос дозволить підприємству не лише забезпечити дохідність еквівалентну продажу зерна (до ~900 USD/га), проте й отримати перевагу у відсутності затрат на заготівлю, доробку та зберігання, й можливість оптимізувати процеси із підготовки ґрунту для вирощування наступних культур в сівозміні.

Частина ІІ.

Розглянуті в попередній частині сценарії розвитку подій на прикладі кукурудзи, за ситуації, коли очікуваний дохід від продажу зерна кукурудзи очікується меншим за собівартість його вирощування і доробки передбачали різні варіанти серед яких агропідприємству рекомендується вибрати найбільш оптимальний для себе. При цьому сценарій заготівлі кукурудзи на силос ми вирішили винести в окрему публікацію.

Перш за все, варто зауважити, що за відсутності можливості придбати на ринку альтернативний, більш високоякісний кукурудзяний силос, агропідприємство буде вимушено проводити заготовку власного низькоякісного силосу, незважаючи на додаткові витрати на покупні концентровані корми в майбутньому, пов’язані з організацією годівлі стада, оскільки грубі корми є невід’ємно частиною системи годівлі жуйних тварин (на відміну від свиней і птиці).

Якщо ж є реальна можливість обрати купити на ринку силос більш високої якості, то варто такою можливістю скористатися, аби мінімізувати вміст в майбутніх кормах неперетравної НДК (точніше неперетравної за 30 годин в рубці НДК), головного фактору що лімітує споживання сухої речовини, адже доведено, що як тільки корова з’їсть 2,3-2,5 кг неперетравної за 30 годин в рубці НДК з грубих кормів раціону, в неї виникає відчуття ситості і вона перестає їсти. Отже чим більше корова візьме поживних речовин (нутрієнтів) з кожним кілограмом спожитої неперетравної НДК грубих кормів – тим менше нам необхідно буде докуповувати в раціон концентратів.

На відміну від зернових та інших концентрованих кормів (шротів, побічних продуктів пивоварної промисловості тощо) на сьогодні не існує єдиного підходу до визначення ринкової вартості грубих кормів (особливо силосу та сінажу), тож в розрахунках нижче було використано підхід, що ґрунтується на оцінці поживної цінності грубих кормів, зокрема, вмісту в них нутрієнтів – сирого протеїну, перетравної НДК та швидкоферментованих вуглеводнів і враховує чітку ринкову вартість корзини концентрованих кормів (шрот соняшниковий (джерело протеїну), зерно кукурудзи (джерело крохмалю), соєва оболонка (джерело перетравної НДК)).

Для подальших розрахунків було взято наступні значення вартості ключових нутрієнтів (станом на початок серпня 2022 року):

Розрахунок вартості ключових нутрієнтів за ринкової вартістю корзини концентрованих кормів

Значною мірою сьогоднішня цінова ситуація на концентровані корми зумовлена стрімким падінням вартості соняшникового шроту та зерна кукурудзи на внутрішньому ринку з початку війни через припинення експорту (до війни вартість соняшникового шроту сягала 400 USD/т, зерна кукурудзи – 250 USD/т, соєвої оболонки 350 USD/т), і це необхідно враховувати при безпосередніх розрахунках на підприємстві, адже вартість нутрієнтів є дуже варіабельною і може суттєво змінюватися залежно від цін на корми.

За поточних умов вартість ключових нутрієнтів з розрахунку на 1 тону силосу гарної якості складає 44 USD/т (дивись принципи розрахунків нижче). Із врахуванням витрат на вирощування і заготівлю силосу (45 т/га) чиста вартість ключових нутрієнтів в заготовленому силосі гарної якості становитиме 26 USD/т.

Розуміючи вміст і ринкову вартість ключових нутрієнтів в заготовленому силосі можна визначити його економічну цінність за чистою вартістю ключових нутрієнтів в перерахунку на 1 кг неперетравної НДК. Так, чиста вартість нутрієнтів силосу гарної якості, тобто індекс економічної цінності, становитиме 0,46 USD/кг. Тобто з кожним кілограмом неперетравної НДК, спожитої з цим силосом, корова поміщає в рубець кількість ключових нутрієнтів, які за вартістю корзини концентрованих кормів еквівалентні 0,46 USD.

За добового споживання 10 кг сухої речовини силосу гарної якості в раціоні, корови отримують 1,6 кг неперетравної НДК, що за ключовими нутрієнтами еквівалентно кількості концентратів (кукурудза, соняшниковий шрот, соєва оболонка) на суму 0,74 USD на корову в день.

Такі розрахунки критично важливі, коли ми очікуємо силос низької якості, або ж «пустишку, або ж маємо можливість придбати силос нижче середньої якості.

Чим вищий індекс економічної цінності, тим вища має бути ринкова вартість силосу, оскільки такий силос дозволятиме годувати корів з меншими витратами концентратів.

Розрахунок індексу економічної цінності силосу кукурудзяного залежно від його якості

Етапи оцінки індексу економічної цінності силосу/сінажу за вартістю ключових нутрієнтів:

  1. Визначення вмісту ключових нутрієнтів в сухій речовині силосу/сінажу (за результатами лабораторного дослідження, або експертна оцінка на основі бібліотеки кормів)
  2. Визначення вмісту ключових нутрієнтів в перерахунку на 1 тону силосу/сінажу
  3. Визначення загальної вартості ключових нутрієнтів в 1 тоні силосу/сінажу
  4. Визначення чистої вартості ключових нутрієнтів з урахуванням витрат на вирощування та збирання/заготівлю 1 тони силосу та сінажу
  5. Визначення індексу економічної цінності силосу/сінажу чистою вартістю ключових нутрієнтів в перерахунку на 1 кг неперетравної за 30 годин в рубці НДК («тирси).

Для агропідприємств, недотичних до молочного тваринництва вибір зазвичай зводиться до перших двох сценаріїв, за яких відповідь доволі полярна: або сценарій 1, або сценарій 2. Хоча, за наявності поруч тваринних комплексів, сьогодні варто розглянути і ще одне потенційне джерело доходу від продажу кукурудзи на силос.

Для тваринників вже зараз питання стоїть набагато гостріше, адже за нинішніх цін на покупні концентрати сенс заготовляти силос-пустишку – відсутній повністю (за наявності альтернативної можливості придбати силос нижче-середньої якості на ринку), оскільки витрати на вирощування та заготівлю силосу-«пустишки» суттєво перевищать вартість ключових нутрієнтів з тони силосу, а втрати на кожній тоні неякісного силосу перевищать 30 USD.

При визначенні справедливої ціни на силос слід враховувати його індекс економічної цінності. Згідно наведених розрахунків економічна цінність силосу нижче середньої якості становить лише 39% від силосу гарної якості. В ідеалі і ринкова вартість такого силосу має бути не вище 39% від вартості силосу гарної якості, або орієнтовно 15 USD /т при ціні силосу оптимальної якості 40 USD.

Як часто буває, фактична вартість силосу, за яку доведеться його придбати може відрізнятися від його справедливої вартості. Але знання методології оцінки справедливої вартості за індексом економічної цінності силосу може мати практичну цінність при проведенні переговорів щодо придбання силосу з метою максимального наближення вартості продажу до справедливої вартості. А прийняття рішення на основі цифр і чітких розрахунків дозволить уникнути непередбачуваних втрат.

Частина ІІІ.

Прийняти рішення щодо заготівлі кукурудзи на силос – це тільки верхівка айсбергу. Насправді заготівля грубих кормів це кропітка робота успіх якої надзвичайно залежить від дотримання технології і якісного планування виконання технологічних операцій. Залишимо осторонь сьогодні питання гібридів та якості посіву – це тема окремої розмови, натомість змістимо фокус на речі де навіть 1% покращення сукупно дозволяє отримати значні здобутки.

Отже, планування заготівлі кукурудзяного силосу починається з рутинних операцій – підготовки техніки, під’їзних шляхів і власне місця зберігання. Останнє що необхідне агропідприємству – це коли силос готовий до заготівлі, а ми ні.

Підготовку під’їзних шляхів варто розпочати із власне їх визначення і тестової прогонки автотранспортом, залученим до заготівлі. Чим рівніша буде дорога, чим менше на ній буде ям чи горбів, тим ефективніше і комфортніше буде нею пересуватися. І так, варто наголосити саме на комфорті, адже від цього буде залежати здатність водіїв максимально якісно виконати свою роботу. Крім того, за раптового дощу – рівна дорога не створить проблем із забрудненням, натомість

«природний» рельєф призводитиме до збільшення вмісту золи та забрудненості силосу.

При підготовці техніки варто пам’ятати, що будь-який технологічний простій: на полі, в дорозі чи в місцях зберігання силосу – потенційні втрати. Тож заздалегідь варто перевірити стан кормозбиральної техніки, транспортних засобів, залучених для перевезення зеленої маси та наявності (чи можливості швидкої доставки на склад (у разі необхідності) запчастин та комплектуючих під задіяну техніку.

Підготовка місць зберігання включає в себе очищення бетонованої поверхні (стіни, дно) та проведення ремонтних робіт пошкоджених ділянок, їх герметизацію та вапнування. За відсутності бетонованої поверхні – необхідно забезпечити тверду, рівну основу для (напр. трамбована глина, солома, тощо). Такі речі плівка, автомобільні шини та/чи мішки з гран. відсівом мають бути в наявності і готовими до використання.

Розробка сценаріїв заготівлі передбачає не лише визначення власних виробничих потужностей, порядку збирання та обсягів заготівлі. Це і розрахунок тривалості виконання операцій (в годинах) та потреби в кормозаготівельній техніці (сюди відноситься не лише техніка що працює в полі, чи перевозить зелену масу, але й техніка залучена до робіт в місцях зберігання, штук) на кожну операцію з врахуванням прогнозу погодних умов, і розрахунок потреби в транспорті для безперебійної доставки зеленої маси до місця закладання, і розробка графіку руху техніки по полях (деталізовано в годинах). Сценарії заготівлі базуються на оцінці ризиків та детальному плану дій на випадок виходу з ладу техніки/несприятливих погодних умов (напр., укладання домовленостей про резервування додаткового трактора/комбайна). Чим ґрунтовніший буде аналіз попередніх сезонів і детальніша оцінка потенційних ризиків поточного сезону – тим більша буде вірогідність заготівлі кукурудзяного силосу в оптимальних умовах за оптимальної якості.

Важливо пам’ятати що заготівля силосу передбачає як мінімум три ключові ролі:

  1. Відповідальний за заготівлю кукурудзяного силосу
  2. Відповідальний за виконання робіт в полі
  3. Відповідальний за виконання робіт в місцях зберігання.

Крім того за кожною операцією по заготівлі повинен бути закріплений виконавець, який відповідає за максимальну ефективність виконання саме його(її) процесу, незалежно чи ми говоримо за моніторинг вмісту сухої речовини в масі, що надходить з поля, чи за контроль якості нарізки та роботи корнкрекеру, чи за дотримання норми використання консерванту.

В ідеалі перед заготівлею силосу необхідно провести загальні збори, на яких не лише пояснити кожному їх роль в процесі заготівлі, але й провести інструктаж та переконатися в тому, що вся команда налаштована на одну хвилю і націлена на результат.


Консультація надана експертами АВМ та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в рамках спільного проекту "Розвиток молочної галузі України" для підтримки господарств в умовах війни


! Якщо залишились питання – звертайтеся на гарячу лінію АВМ: office@avm-ua.org