Молоко від населення переробні підприємства будуть приймати до 1 січня 2020 року. БізнесЦензор вивчив, що потрібно для отримання молока екстра, вищого і першого класів і у скільки обійдеться обладнання для переходу на нові правила.
Спочатку, здавати молоко на переробку і продавати на ринках населенню хотіли заборонити з 1 липня 2018 року. Але в Міністерстві аграрної політики і продовольства відклали заборону до 1 січня 2020 року.
Різкий перехід на нові стандарти і скасування закупівлі молока другого сорту негативно позначиться на всьому ринку. Непідготовлені домогосподарства втратять можливість заробітку, а переробні підприємства - сировину, якої сьогодні і так не вистачає.
За даними Держстату, станом на 1 липня 1,5 млн існуючих в Україні домогосподарств справили 3,5 млн тонн молока, що на 3,2% менше, ніж роком раніше.
За даними аналітика Асоціації виробників молока (АВМ) Яни Музиченко, кількість ферм з поголів'ям від 10 корів скоротилося на 21% в порівнянні з 2016 роком. Сьогодні таких ферм - 1946.
У той же час, в Україні налічується 300 переробних підприємств, але реально працюють -150. Домогосподарства забезпечують потреби переробників на 30%.
Чому молоко другого сорту підлягає забороні?
Угода про асоціацію з Європейським Союзом передбачає адаптацію українських фітосанітарних норм до норм ЄС з безпеки, якості та гігієни молочних продуктів.
Прямої заборони ЄС не висував. Але був змінений стандарт виробництва сирого коров'ячого молока. У новому ГОСТ 3662: 2015 "Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови" молоко ділять на три гатунки - екстра, вищий і перший.
Другий гатунок, який був прописаний в стандарті 1997 року, зник. А це і є той гатунок, який виробляють домогосподарства.
До слова, в ЄС взагалі не існує поділу молока на гатунки. Є тільки "екстра", про що записано в регламенті Європейського Парламенту. Виходячи з цього, Україна не зобов'язана скасовувати другий гатунок, але в рамках гармонізації норм повинна забезпечити перехід до високих стандартів. Це і буде відбуватися в найближчі три з половиною роки.
Що змінилося з 1 липня 2018 року
Почав діяти ГОСТ 3662: 2015 "Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови". Встановлено стандарти для молока гатунку "екстра", "вищий" і "перший".
Для молока другого гатунку до 1 січня 2020 року діє старий ГОСТ 3662: 97. У підсумку діє два стандарти. Збирачі молока будуть визначати, під який стандарт підпадає молоко, і оформляти його відповідно.
До 2020 року населення може здавати молоко другого гатунку на переробні заводи. З 1 січня 2020 до 1 січня 2022 року планується встановити перехідний період.
Це означає, що молоко другого гатунку буде дозволено здавати на переробку тільки в технічних цілях. Наприклад, на казеїн.
Чи можуть селяни торгувати молоком на ринку? Можуть. Заборони немає і не буде. Будуть нові вимоги, які встановлені змінами в законі. Стосуються вони не тільки молока, але інших продуктів, вироблених в господарстві: м'яса, яєць, меду.
Так, з вересня 2020 року вищеперелічені продукти харчування, які продаються на ринку, повинні будуть проходити лабораторний ветеринарний контроль за місцем продажу.
Для чого потрібна відмова від молока другого сорту
Більшість населення, яке здає молоко на переробку або продає його за місцем, отримує продукт від тварин "по-старому". Часто умови утримання молочного поголів'я не відповідають жодним санітарним нормам.
Доять молоко самі господарі і як вони доглядають за коровами - відомо тільки їм самим. Тому відмова від молока другого гатунку - це відмова, в першу чергу, від небезпечного сировини, яка потім стає продуктом харчування.
Виробники молока другого гатунку навіть після 2022 року не втрачають право виробляти продукт. Просто він повинен бути більш якісним і підпадати під стандарти молока екстра, вищого і першого гатунків.
Населення від цього не програє, адже екстра, вищий і перший гатунок закуповуються дорожче другого. Переробники також не постраждають. Адже купуючи сировину високої якості і жирності, вони менше витрачаються на технології доведення сировини до молока нормальної якості.
За даними Яни Музиченко, сировину закуповують за наступними цінами: кг молока гатунку "екстра" - 8,98 грн з ПДВ. Молоко вищого гатунку коштує 8,46 грн / кг, а першого - 8 грн / кг. Другий гатунок, в середньому, закуповується по 4,50 грн / кг.
Що потрібно для виробництва молока НЕ другого класу
В першу чергу - дотримання санітарних норм. Регулярне чищення місця утримання тварин, обмивання тваринного і підготовка до доїння. Чистота рук і ємностей для молока. Фінансові витрати на цьому етапі не потрібні. Тільки відповідальність господарів.
Друга умова отримання молока високої якості - автоматизований процес. Доїльний апарат виключає ручне доїння і контакт з повітрям. Як підсумок, в продукт не потрапляють бактерії, які впливають на гатунок. Умова не обов'язкова, але бажана.
Третій і обов'язковий пункт - холодильні установки.
Для отримання якісного безпечного молока рівень забрудненості бактеріями не повинен перевищувати 500 тис. / см3. Соматичних клітин має бути не більше, ніж 600 тис. / см3. Кислотність - не вище 19 градусів Тернера.
Всі тварини повинні проходити регулярний огляд у ветеринара, а руки, доїльний апарат і ємності - дезінфекцію перед доїнням.
Господарі, які містять три або більше корів можуть отримати компенсацію покупки доїльного обладнання та холодильних апаратів.
Засіб для обробки вим'я можна придбати за 2-3 тис. грн за 20 кг. На одну тварину потрібно 0,2 грн. Доїльні апарати в середньому - 20 тис. грн. Молокопровід на 100 голів - 150 тис. грн. Холодильний агрегат обійдеться від 20 до 30 тис. грн.
За словами акціонера Молочного Альянсу Сергія Вовченка, виробнику молока потрібно витратити від $ 1,5 до $ 5 тис. На базове доїльне та холодильне обладнання на 5-7 голів дійного стада.
Аналітик Асоціації виробників молока наводить такі розрахунки:
"Все залежить від обсягу обладнання. При цьому, розрахунок слід робити від літра, ціна якого становить близько 40-45 грн. Слід враховувати також стан приміщення, наявність водовідведення, гарячу і холодну воду, міні-лабораторію та інші фактори. За мінімальними підрахунками це буде близько 30 тис. грн. ", - розповіла Яна Музиченко.
Чи допоможе фермеру кооперація
Дивлячись на всі інвестиції, неважко зрозуміти, що одній сім'ї така модернізація буде або зовсім не по кишені, або не вигідною. Адже ефективними вважаються ферми на 1200 корів. А щоб організувати таку ферму "з нуля", знадобиться від $ 6 до $ 9 млн. Тому, особистим селянським господарствам радять об'єднуватися в кооперативи.
Працюючи в "складщіну", можна обладнати один молокоприймальний пункт на село. Вартість обладнання одного доїльного пункту з молокопроводом, холодильної та фільтрувальної технікою складе близько 200 тис. грн.
Сьогодні в світі широко поширена практика об'єднання. Серед кооперативів зі світовим ім'ям: датсько-шведський кооператив Arla Foods, німецькі DMK і Hochwald, а також фінський Valio.
В Україні також з'являються перші великі кооперативи. Українське підрозділів французької компанії Danone запустив соціальний проект "Розвиток молочних кооперативів".
Кооперацію підтримує ще один агрохолдинг - "Мрія". У компанії прийнято рішення інвестувати в розвиток кооперативів 4 млн грн. Сьогодні створено понад 10 кооперативів. Молоко користується попитом на заводах.
Сама по собі ідея кооперації не нова і має місце на існування. Але на чолі кооперативу повинен бути професійний організатор. Тоді, сформувати товарну партію і отримати прибуток зможуть всі його учасники.