Думки експертів
Яна Лінецька
аналітик
Асоціація виробників молока

Огляд ринку молока в Україні та світі

Ріст цін на молочну продукцію Індекс цін на молочну продукцію ФАО у квітні становив у середньому 147,1 пункту, що на 1,3 пункту (0,9%) більше, ніж у березні (графік 1), що стало восьмим поспіль місячним зростанням…

Яна Лінецька
аналітик
Асоціація виробників молока

Війна в Україні та світовий молочний ринок

Глобальний молочний ринок у першому кварталі поточного року розвивався під тиском факторів, сформованих ще в другій половині 2021-го. Загалом вони характеризувалися дисбалансом попиту і пропозиції, що утворився під впливом…

Рекомендації щодо обстеження посівів

Консультація підготована: Микола Волкогон, +380 095 270 27 44, експерт з управління рослинництвом

Велике дерево поволі росте

Ніби просте і в той же час надзвичайно складне, якщо дивитися глибше – до закодованих в ньому смислів, прислів’я.

Кінець травня можна назвати певним екватором сезону. Посівна і перші хвилі догляду за більшістю посівів вже доходять до логічного завершення, в той час як до жнив ще далеко. Так, важкий сезон 2022 запам’ятається багатьом, адже, будемо відверті, працювати під час війни надзвичайно складно (це і питання безпеки, і наявності спеціалістів, і доступності ресурсів), проте навіть за таких умов не варто нехтувати можливостями та спробувати знайти відповіді на питання щодо збільшення ефективності власного аграрного виробництва.

Свідомо чи ні, проте в цьому сезоні практично кожне агропідприємство «заклало» низку дослідів на своїх полях. Чи то зі зменшеними нормами добрив (чим не «визначення потенціалу родючості ґрунту в умовах обмеженої доступності мінеральних добрив»), чи то зі швидкістю висіву, чи то із змінами сівозміни, чи то з корегуванням системи захисту рослин, тощо. Аналіз кожного з подібних чинників дозволить агропідприємству чітко зрозуміти економічну складову виробництва і визначити доцільність окремих складових власної технологічної карти.

Сказати простіше ніж зробити. Проте лише на перший погляд. Насправді маючи чіткий план дій і хоча б двох вмотивованих фахівців – оцінка стану посівів пройде швидко і з вагомим результатом. Головне при цьому уникати головної похибки багатьох агровиробників – робити оцінку не проводячи кількісного аналізу. Системний підхід, чітко визначений перелік параметрів, для дослідження та методологія їх обрахунку – все це запорука отримання якісних даних для подальшого аналізу.

Так, при оцінці стану посівів озимої пшениці варто звернути увагу на наступні речі:

  • Кількість продуктивних колосів на одиницю площі, що дозволяє визначити коефіцієнт ефективного кущення, ефективність заходів із стимуляції кущення чи факторів, що перешкодили формуванню оптимальної кількості продуктивних пагонів – і ні це не погода, а, наприклад, сівозміна і відповідно можливості для підготовки ґрунту і висів в оптимальні терміни, це фон пожнивних решток і відповідно доступність азоту для рослин, що розвиваються, це і дотримання глибини посіву задля отримання однорідних сходів, використання стартових добрив, тощо. Для різних сортів оптимальна кількість продуктивних пагонів буде варіювати, проте я б рекомендував триматися в межах 5 – 7 млн продуктивних пагонів на гектар.
  • Ураженість прапорцевого листка хворобами і, за потреби, його ступінь. В ідеалі – прапорцевий листок не повинен мати жодних ознак ураження хворобами. Відповідно отримавши кількісний показник ми вже маємо можливість порівняти сорти за їх стійкістю до хвороб, визначити ефективність вибраної системи захисту і, за потреби, внести корективи, і, можливо визначити ефективність використаного способу внесення, адже сучасні дрони не лише сприяють ефективному «удобренню» українських чорноземів, проте дозволяють суттєво заощадити при внесенні ЗЗР, що спонукає до збільшення попиту на їх використання в агровиробництві.
  • Наявність ознак дефіциту елементів живлення, за появи яких можна оцінити вибрану систему підживлення посівів, та, опосередковано, визначити доступність окремих елементів для рослин з ґрунту. Наприклад, вилягання посівів на ґрунтах із високим вмістом калію за внесення лише азотних добрив є прямим індикатором дефіциту калію, що окрім всього іншого виконує в рослині роль структурного елементу і за дотримання балансу між азотом і калієм – покращує стійкість рослин до вилягання.
  • Стан розвитку кореневої системи – параметр, що майже ніколи не досліджується, проте дозволяє оцінити вибрану систему обробітку ґрунту та ефективність підживлення, адже за наявності ущільнення ґрунту на глибині до 10 см і, відповідно, обмеженого розвитку коріння в цьому просторі, рослини пшениці (і не лише пшениці) мають обмежений доступ до ґрунтових ресурсів, зокрема, вологи та нутрієнтів. За збільшення температур повітря, варто очікувати збільшення температури ґрунту, і відповідно пересихання верхнього шару, який, за наявності шкідливого ущільнення, буде прогріватися ще більше, в рази збільшуючи стрес рослин. В ідеалі – біле здорове розгалужене коріння до глибини не менше як 15 – 20 см без жодних ознак обмеження його розвитку.

При оцінці посівів кукурудзи, сої чи соняшнику в першу чергу варто звернути увагу на:

  • Дотримання однорідності висіву (сингуляції). Показник має перевищувати 80% однорідності відстаней між рослинами, при оцінці якості виконання сівби як технологічної операції та є критичним для формування майбутнього врожаю на посівах кукурудзи і сої, адже за його дотримання дозволяє створити максимально однорідні умови для розвитку рослин, для яких конкуренція (як з бур’янами так і внутрішньовидова) на ранніх етапах розвитку (до V6) завжди призводить до зменшення врожайності. Для соняшнику, який завдяки своїй високій компенсаторній здатності здатний показувати високу ефективність і при висіві зерновими сівалками, показник однорідності висіву дозволяє оцінити якість налаштування сівалок і, за необхідності, запланувати відповіді заходи з дефектування на наступний сезон.
  • Дотримання глибини висіву. Показник, що крім дотримання показників при сівбі буде впливати на дружність сходів. За даними Precision Planting затримка сходів окремих рослин на 1 добу вже призводить до зменшення ефективності таких рослин на мінімум на 10%, а затримка в 2 чи більше діб зменшує продуктивність таких рослин на 80% і більше.
  • Однорідність фаз розвитку також дозволяє оцінити дружність сходів і визначити можливі проблеми із якістю сівби.
  • Наявність пропусків, двійників та рослин, що відстають у розвитку. Показники, що також дозволяють привнести економічну складову в обстеження посівів, і вже на ранніх етапах зрозуміти можливі лімітуючі фактори. І, тут надзвичайно важливо не полінуватися, розкопати проблемні ділянки і визначити реальні причини проблем із розвитком рослин.

На кожному з посівів варто окрему увагу приділити оцінці стану ґрунту і вибраної технології його обробітку, особливо за умови внесення корегувань під впливом обставин поточного сезону. Із жнивами, що наближаються та проблемами із поставками палива можливо вже зараз варто задуматися над використанням сидератів (не повномасштабного їх впровадження, а випробування), що в окремих випадках можуть слугувати альтернативою обробітку ґрунту, та стимулювати вторинну родючість ґрунту за рахунок активізації мікробіота ґрунту та збільшення доступності поживних речовин наявних в ґрунті.

Малі кроки, що, перефразовуючи Армстронга, матимуть важливе значення не лише для людства, що у зв’язку із війною стоїть на межі гуманітарної катастрофи, але й для розуміння першопричин, що впливають на ефективність нашого виробництва.

♦   Пам’ятайте, «бункер» показує лише кінцевий результат, проте не дає жодного розуміння шляху, що пройшли рослини протягом сезону. Єдина практика, що дозволяє зрозуміти цей «шлях» – це якісний системний моніторинг стану посівів. Від сходів до жнив і знову до сходів …


Консультація надана експертами АВМ та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в рамках спільного проекту "Розвиток молочної галузі України" для підтримки господарств в умовах війни


! Якщо залишились питання – звертайтеся на гарячу лінію АВМ: office@avm-ua.org