70% випадків маститу виникають під час запуску та раннього після отельного періоду, якщо не використовується консервація вимені.
Фактори ризику, які сприяють розвитку маститу в сухостійний період, рівносильні факторам ризику в період лактації. Їх слід виявити, щоб знизити вплив інфекцій на продуктивність корів під час наступної лактації. Результати досліджень свідчать, що корови, які хворіють маститом під час сухостою, дають менше молока.
Вчені Університету штату Вісконсин, США, в 2005–2007 роках досліджували походження інфекцій маститу, які розвиваються в сухостійний період та впливають на наступну лактацію. Під час запуску всім коровам вводили антибіотик та внутрішній герметик. Протягом чотирьох місяців після отелення в 23% із 205 корів виявили клінічну форму маститу.
Вік тварин був одним із основних факторів ризику розвитку клінічної та субклінічної форм захворювання. Лише 5% корів у другу лактацію заразилися маститом. Іншим фактором була історія розвитку маститу під час попередньої лактації.
Дослідники також з’ясували, що коагулазо-негативні стафілококи найбільш розповсюджені збудники субклінічної форми маститу, а збудники навколишнього середовища, як Str. uberis. E. coli, Klebsiella spp., найчастіше спричиняють клінічний мастит.
У цьому досліді лише кілька випадків клінічного маститу були пов’язані з інфекціями, які потрапили до молочної залози в сухостійний період. Проте причиною більш, ніж половини випадків зараження були бактерії, які уразили молочну залозу після отелення. Тому догляд за сухостійними та новотільними коровами впливає на те, чи хворітимуть тварини на мастит у наступну лактацію.
«Частота захворювань корів на субклінічний мастит (СМ) протягом року коливається в межах 21–70%, при цьому 8–16% тварин хворіють понад 2 рази. Найбільший ступінь ураження корів СМ спостерігається в осінньо-зимовий і весняний періоди. Така сезонність зумовлена погіршенням умов утримання і годівлі тварин та іншими чинниками, які негативно впливають на загальну резистентність організму і локальну стійкість молочної залози. Найбільша кількість корів хворіє на мастит у перший місяць лактації, що зумовлено функціональним напруженням організму, зокрема вим’я. Захворюваність поступово знижується наприкінці лактації, але знову зростає в період запуску, протягом першого і останнього тижнів перед отеленням. Упродовж року маститом може захворіти від 20–30% до 50–70 % тварин. Залежно від характеру перебігу запального процесу, своєчасності та ефективності лікування недоотримують 15–20% і більше річного надою молока», — відзначає директор Uman Labs Андрій Білан.
Користуйтеся порадами, які допоможуть контролювати мастит на вашій фермі:
— продовжуйте використовувати сухостійну терапію для усіх корів;
— намагайтесь знизити ризик зараження маститом, покращуючи умови утримання тварин у цей період, а також використовуйте внутрішній герметик. Зверніть увагу на те, в яких умовах живуть новотільні корови. Якщо ви почуваєтесь комфортно в родильному відділенні, так само почувається й корова;
— не використовуйте одні й ті ж доїльні апарати для хворих на мастит та новотільних корів;
— історія перебігу захворювання в попередній лактації допоможе передбачити нове зараження.
Догляд за сухостійними та новотільними коровами індивідуальний для окремого стада. Його особливості слід узгоджувати з ветеринаром на фермі.
Нагадуємо, 5-6 березня в рамках ХІІ Міжнародного молочного конгресу відбудеться Ветеринарний форум, на якому досвідом ділитимуться лікарі ветеринарної медицини з усієї України.