Україна має великий потенціал у виробництві промислового молока. На цьому під час ХІІІ Міжнародного молочного конгресу наголосила віцепрезидент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.
Аби у 2024 році Україна могла забезпечити внутрішній і зовнішній потенціал, потрібно вийти на 5 млн тонн молока промислового походження. Але для цього потрібно збільшити поголів’я корів – із нинішніх 334 тисячі до більш ніж 600 тисяч. Окрім того, господарствам потрібно працювати над нарощенням продуктивності – із наявних нині 6 тис. кг до 8,5 тис. кг тис молока на корову у рік.
«Реалізація цього потенціалу дасть нам можливість наростити експорт удвічі, внаслідок цього збільшити надходження о бюджету і, як наслідок, збільшити частку зайнятого населення. Що ж потрібно виробникам молока? По-перше, гарантії, що фермеру буде де утримувати корів і буде земля, для того, щоб виробляти корма для цих корів. Також – доступ до фінансових ресурсів та зрозумілі системні правила, коли податкова та аграрна політика не змінюється кожного дня», - зазначила Ганна Лавренюк.
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький розповідаючи про бачення міністерства стосовно державної підтримки тваринництва, зазначив, що влада має намір до червня цього року напрацювати програми підтримки агросектору, які діятимуть впродовж наступних трьох років.
Що стосується молочного напрямку, то, за словами Висоцького, в основі має бути націленість на максимальну продуктивність поголів'я. Відповідно, мають працювати програми, які максимально забезпечать такий результат. Зокрема, це програма компенсації купівлі племінного високопродуктивного поголів'я, програма компенсації до 30% реконструкцій та будівництва тваринницьких комплексів та програма здешевлення кредитів до 5% до 1.5 облікової ставки НБУ, але не більше 15 млн грн на групу пов'язаних осіб.
«Також маємо надію, що будуть розвиватись молочні сімейні ферми. Додатково плануємо запустити програму підтримки сімейних та фермерських господарств шляхом виплат по 5 тис. грн на корову, які утримують не більше 25 корів. Також ми б хотіли реалізувати програму підтримки земельним ресурсом молочного тваринництва із розрахунку додатково 2 га на 1 корову», - сказав Тарас Висоцький.
Народний депутат Іван Чайківський зазначив, що наразі у депутатів є розуміння що короткострокові програми на 1 рік мають відійти в не буття.
«Ми хочемо, щоб кожен аграрій знав, які «правила гри» будуть діяти протягом 3-5 років. Наприклад, ми розуміємо, що має бути підтримка аграріїв у купівлі хорошого якісного племінного матеріалу, адже - це продуктивність стада. Ми повинні бути конкурентними серед сусідів. Тому виступаємо за те, щоб держава могла компенсувати 80-90% коштів на закупівлю племінного матеріалу. Але для цього потрібен відповідний закон», - зазначив Чайківський.
Важливість державної допомоги для малого бізнесу, зокрема сімейних молочних ферм, підкреслив народний депутат Дмитро Соломчук. Так, одна з найбільших проблем таких господарств – відсутність пасовищ.
«Я минулого тижня об’їздив всю Рівненську область, відвідав маленькі господарства сімейного типу. У них немає пасовищ і це проблема. Мають по 15-20 корів, а випасу немає взагалі, змушені закуповувати корма», - розповів Соломчук.
Серед іншого малі господарства також потребують коштів на закупівлю техніки та побудову ферм. А також – допомоги при оформленні різного роду документації. На думку депутата, варто організовувати обласні заходи, на кшталт молочного конгресу, під час яких фермери могли б обмінюватись досвідом.