Бразилія, США та Китай скорочують поголів’я великої рогатої худоби на тлі високих виробничих витрат і несприятливих погодних умов, що обмежує пропозицію яловичини, підтримує високі світові ціни та відкриває можливості для експортерів.
За попередніми даними Держмитслужби, у вересні 2026 року Україна експортувала близько 1,17 тис. т ВРХ живою вагою, що на 11% менше відносно серпня 2026 року і на 110% більше відносно вересня 2025 року. Втім, грошова виручка за експортованих тварин становила 2,93 млн. дол., що на 19% менше відносно серпня 2026 року, але на 275% більше відносно вересня 2025 року. У січні-вересні 2026 року Україна експортувала 14,65 тис. т (+10,3%) ВРХ на суму 35,25 млн. дол. (+21%). Протягом вересня Україна постачала тварин лише у Ліван.
У вересні 2026 року українські експортери відвантажили на зовнішні ринки 515 т свіжої або охолодженої яловичини, що на 9% більше відносно серпня і на 395% більше відносно вересня 2025 року. Експортна виручка за поставлений товар становила 4,15 млн. дол., що на 5% більше відносно серпня і на 568% більше відносно вересня 2025 року. У січні-вересні 2026 року Україна експортувала 3,55 тис. т свіжої яловичини на суму 28,52 млн. дол. Україна наростила натуральні обсяги експорту свіжої яловичини майже у 15 разів, а грошова виручка збільшилася майже у 20 разів порівняно з минулорічним періодом. У вересні Україна постачала свіжу або охолоджену яловичину у Туреччину, Грузію, Молдову та на Маршаллові острови.
Натуральні обсяги експорту мороженої яловичини з України у вересні 2026 року становили 1,64 тис. т, що на 10% менше відносно серпня 2026 року і на 40,2% більше відносно вересня 2025 року. Грошова виручка за поставлений товар становила майже 7,78 млн. дол., що на 5% менше відносно серпня 2026 року, але на 43% більше відносно вересня 2025 року. У січні-вересні 2026 року Україна експортувала 14,39 тис. т (+4%) мороженої яловичини на суму 65,35 млн. дол. (+15%). Україна постачала морожену яловичину у 16 країн Європи та Азії. До топ-5 напрямків за обсягами експортної виручки, яку Україна отримала за експортоване червоне м’ясо, увійшли Азербайджан, Узбекистан, Китай, Грузія та Казахстан.
Для українських експортерів яловичини та ВРХ існують досить привабливі умови на експортних ринках на тлі високих світових цін. Світовий ринок червоного м’яса опинився під тиском зростання виробничих витрат та несприятливих погодних умов. Три найбільші виробники яловичини Бразилія, США та Китай, на які разом припадає понад половина світового виробництва, скорочують поголів’я ВРХ і, вірогідно, скоротять обсяги забою у 2026 році. Найгостріше дефіцит відчувається у Китаї, який є найбільшим у світі споживачем та імпортером яловичини. Скорочення внутрішнього виробництва разом із меншими доступними обсягами імпорту призвело до стрімкого зростання цін.
У Бразилії причиною скорочення забою худоби став природний цикл відновлення поголів’я. Фермери залишають більше самок для розведення замість того, щоб відправляти їх на забій. Такий підхід допомагає збільшити стадо в майбутньому, але призводить до тимчасового обмеження пропозиції яловичини на ринку.
Схожа ситуація склалася і в США, де багаторічні посухи, високі витрати на виробництво посилили дефіцит худоби. Американські виробники виступають проти ініціативи адміністрації Трампа щодо збільшення імпорту яловичини з метою зниження роздрібних цін на м’ясо. На їхню думку, дешевша імпортна продукція може призвести до зниже5ння цін на худобу та стримувати відновлення національного поголів’я.
Водночас швидко наростити виробництво яловичини неможливо. Від рішення фермера збільшити поголів’я до появи додаткових тварин на ринку можуть минути роки. Щоб відновити стадо, виробникам потрібно залишати корів для розмноження, витрачати кошти на їх утримання та чекати на наступні покоління худоби. Тому навіть високі ціни не гарантують швидкого збільшення пропозиції.
В ЄС ситуація на ринку яловичини та ВРХ дещо відрізняється через зміну споживчих уподобань. У 2025 році ЄС виробив близько 42,7 млн тонн м’яса. Водночас до 2035 року загальне виробництво яловичини може скоротитися на 10%. Скоріш за все споживання яловичини в ЄС також знижуватиметься, тоді як попит на м’ясо птиці може зрости на 9% до 2035 року. На відміну від ВРХ та свиней, кури досягають товарної ваги за кілька тижнів та коштують дешевше.
У вересні 2026 року Україна не імпортувала ВРХ. Обсяги імпорту охолодженої яловичини становили 20 т, що на 122% більше відносно серпня і на 82% більше відносно вересня 2025 року. Імпорт мороженої яловичини становив 186 т, що на 121% більше відносно серпня і на 158% більше відносно вересня 2025 року. За 9 місяців 2026 року Україна скоротила обсяги імпорту ВРХ до 93 т (-82%), мороженої яловичини до 940 т (-12%), але збільшила обсяги імпорту охолодженої яловичини до 119 т (+12%) відносно минулорічного періоду.
Зовнішньоторговельне сальдо у вересні 2026 року було позитивним і становило плюс 12,95 млн. дол.
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ у Facebook | Telegram
Пресслужба Асоціації виробників молока