Наші вакансії
Список вакансій тимчасово не доступний

Світова ціна на молоко стабілізується: що це означає для українських виробників?

Олена Жупінас
Керівник проекту
«Гуртові закупівлі молока» АВМ

Світовий молочний ринок у другій половині 2026 року залишається відносно збалансованим, однак темпи зростання виробництва сповільнюються, а ризики для пропозиції молока та кормів зростають. Саме про це говорили під час вебінару IFCN World Milk Price Update наприкінці серпня.

За даними IFCN, у серпні 2026 року комбінований світовий індикатор ціни на молоко становив 46,8 USD/100 кг SCM.

На кінець серпня 2026 року ціна сирого молока в Україні становить близько 38 USD/100 кг у перерахунку на молоко з 4% жиру та 3,3% білка. Тому для українських виробників створюються  передумови для подальшого зростання закупівельних цін, хоча швидкого зближення з рівнем світових цін очікувати не варто.

Важливо розуміти: світова ціна не є автоматичним прогнозом української закупівельної ціни. На внутрішній рівень впливатимуть баланс молока в Україні, попит переробників, експорт готової продукції, імпорт, валютний курс та конкурентоспроможність української молочної продукції.

Чи є підстави очікувати зростання світових цін?

IFCN оцінює поточні ф'ючерсні ціни до кінця 2026 року в діапазоні 45–52 USD/100 кг SCM.

Середній рівень за основними ринками:

Нова Зеландія — 52 USD/100 кг;

ЄС — 49 USD/100 кг;

США — 45 USD/100 кг.

Впродовж серпня-2026 ціни зросли відповідно на 4,6%, 1,7% та 3,9%.

Водночас IFCN прогнозує, що середня світова ціна у 2026 році, через просідання у першій половині року, становитиме близько 45–47 USD/100 кг.

У короткостроковій перспективі значна пропозиція молочних товарів та накопичені запаси стримуватимуть зростання.

Однак ситуація може змінитися вже на початку 2027 року. IFCN допускає скорочення виробництва молока в Європі, Океанії та Латинській Америці через низьку маржинальність, посуху та можливий вплив Ель-Ніньйо. Це може створити передумови для підвищення світових цін.

Корми стають другим великим фактором ризику

Одночасно із цінами на молоко необхідно стежити за кормовим ринком.

У серпні світовий індикатор ціни на корми IFCN зріс до 25 USD/100 кг, або на 0,4% за місяць.

На ринку кукурудзи на ціни тиснуть очікування нижчої врожайності у США, посуха в ЄС та погодні ризики в Латинській Америці.

На ринку сої ситуація поки стабільніша завдяки високому виробництву у США. Проте нижча врожайність та скорочення виробництва білкового шроту в Європі, зокрема в Україні, можуть обмежити пропозицію.

Спека — проблема вже не тільки для корів, а й для кормової бази

IFCN звертає увагу на ще один важливий тренд: ризик погіршення якості кормів стає дедалі важливішим.

За оцінкою експертів, кількість кормів у багатьох регіонах може залишатися достатньою, однак їхня якість стає менш прогнозованою.

Це може призводити до:

  • зростання вартості раціону;
  • необхідності додаткового використання концентрованих кормів;
  • погіршення конверсії корму;
  • зниження продуктивності;
  • зростання собівартості молока.

Для України це особливо актуально після чергового періоду високих температур. Тому якість кукурудзяного силосу, сінажу та інших грубих кормів стає не лише питанням годівлі, а безпосереднім фактором економіки молочної ферми.

Що це означає для українського виробника молока у найближчі 6–12 місяців?

1. $45/100 кг — це вже не абстрактна світова цифра

У перерахунку на однакові базові параметри (4% жиру та 3,3% білка) українська ціна молока-сировини (близько $38/100 кг) відстає від світового IFCN-індикатора майже на чверть.

Це означає, що потенціал для зростання української ціни існує.

Але для його реалізації потрібне відповідне співвідношення попиту та пропозиції на внутрішньому ринку і сприятлива ситуація на світовому ринку молочних продуктів.

2. Висока ціна сама по собі не гарантує високої рентабельності

Якщо світові ціни на молоко зростатимуть одночасно з цінами на корми, енергоносії та інші ресурси, частина додаткової маржі буде втрачена.

Тому ключовим показником для ферми залишається не просто ціна молока, а маржа на 1 кг молока.

У найближчі місяці необхідно особливо контролювати:

  • собівартість 1 кг молока;
  • витрати на корми на 1 кг молока;
  • продуктивність корів;
  • конверсію корму;
  • витрати на утримання стада;
  • якість молока.

3. $45/100 кг стане реальною можливістю лише за конкурентної української переробки

Це, мабуть, один із найважливіших висновків для українського молочного сектору.

Якщо українська переробка не зможе виробляти продукцію, конкурентну на зовнішніх ринках, світова ціна $45–47/100 кг не трансформується автоматично у відповідну ціну для українського фермера.

Тому питання модернізації переробки, розвитку експорту, виробництва продукції з високою доданою вартістю та ефективної логістики безпосередньо пов'язані з можливістю підвищення закупівельної ціни молока.

4. Українському сектору потрібно готуватися до більш прозорого ціноутворення

IFCN окремо звернули увагу на зміни до статті 148 Регламенту ЄС №1308/2013, що були ухвалені 8 липня та опубліковані 29 липня 2026 року (Регламентом ЄС 2026/1739): оновлена редакція статті 148 започатковує масштабну реформу правил щодо посилення позиції фермерів у продовольчому ланцюгу та буде застосовуватися з 19 серпня 2028 року.

Письмові договори між виробниками та покупцями стають стандартним елементом ринку, а механізм формування ціни стає одним із центральних елементів контракту.

Зауважимо, що Україна вже має розвинену систему письмових договорів між виробниками молока та переробниками, яка включає строки поставок, якість, логістику, оплату, відповідальність та регулярне погодження закупівельної ціни. Тому імплементація оновленої статті 148 Регламенту ЄС №1308/2013 для української молочної галузі не повинна полягати у формальному запровадженні обов'язкових письмових договорів. Основним завданням має стати підвищення прозорості механізму формування ціни та його адаптація до європейських принципів об'єктивності, передбачуваності та передачі ринкових сигналів виробнику.

У перспективі виробник має отримувати відповідь не лише на питання «Яка сьогодні ціна молока?» а й на питання «За якою формулою формується моя ціна і як вона пов'язана з цінами на молочні продукти, світовим ринком та витратами на виробництво і переробку?»

Головний висновок

Світовий молочний ринок дає українському сектору підстави для обережного оптимізму.

Поточна світова ціна 46,8 USD/100 кг та прогноз IFCN 45–47 USD/100 кг значно перевищують нинішній український рівень, котрий досягнув лише 38 USD/100 кг.

Проте українським виробникам не варто просто чекати, коли світова ціна «дійде» до України.

Наступні 6–12 місяців для всієї молочної галузі мають стати періодом:

підвищення ефективності → зниження собівартості → зміцнення кормової бази → модернізації переробки → розвитку експорту → переходу до більш прозорого ціноутворення.

Тоді можливе зростання світової ціни стане для українського виробника не просто хорошою новиною, а реальною можливістю збільшити прибутковість молочного бізнесу.

Пресслужба Асоціації виробників молока