Відновлення мит ЄС, зниження внутрішнього попиту та заборона Китаю на використання сухого молока для виробництва питного молока створюють додатковий тиск на закупівельні ціни та змушують МТФ працювати над скороченням виробничих витрат та поступово скорочувати обсяги надою. МТФ не вигідно нарощувати обсяги надою, оскільки молокопереробні підприємства не можуть купувати молоко-сировину за адекватними цінами, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.
За попередніми даними Мінагро, в травні 2025 року господарства усіх категорій виробили 685 тис. т молока-сировини, що на 81 тис. т більше (+13%) відносно квітня 2025 року, але на 53 тис. т менше (-7%) відносно травня 2024 року. В січні-травні 2025 року обсяги надою в Україні становили 2,73 млн т, що на 132 тис. т (-5%) менше відносно минулорічного періоду. В травні 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 39%, а господарств населення – 61%.
Підприємства виробили 270,1 тис. т молока-сировини в травні 2025 року, що на 200 т більше (+0,1%) порівняно з квітнем 2025-го і на 5 тис. т більше (+2%) порівняно з травнем 2024-го. В січні-травні 2025 року МТФ виробили 1,31 млн т молока-сировини, що на 58 тис. т більше (+5%) відносно минулорічного періоду.
В господарствах населення обсяги надою в травні 2025 року становили 415 тис. т молока, що на 81 тис. т більше (+24%) відносно квітня 2025 року, але на 57 тис. т менше (-12%) відносно травня 2024-го. В січні-травні 2025 року присадибний сектор виробив 1,42 тис. т молока-сировини, що на 190 тис. т менше (-12%) відносно минулорічного періоду.
Георгій Кухалейшвілі зауважує, що темпи приросту виробництва молока-сировини в промисловому секторі України з початку 2025 року були одними з найкращих в Європі та світі. Зокрема, Нова Зеландія і США в січні-квітні збільшили обсяги надою лише на 0,2%, а Уругвай — на 3%. МТФ наростили обсяги виробництва молока попри російські ракетно-бомбові удари, релокацію і зростання виробничих витрат.
Однак, незважаючи на приріст виробництва в промисловому секторі, в особистих селянських господарствах триває падіння обсягів надою в річному відношенні. Вірогідно, якщо до 2030 року особисті селянські господарства не здійснять укрупнення, то їх молоко перестане надходити на переробку і використовуватиметься для власного споживання. Збільшення травневих надоїв вірогідно пов’язано з сезонними факторами, збільшенням пасовищ навесні та покращенням умов годівлі корів в присадибних господарствах.
В січні-травні 2025 року МТФ наростили обсяги виробництва молока-сировини в 12 областях. Серед нових лідерів за обсягами виробництва – Хмельницька, Тернопільська та Житомирська області. Однак, обсяги надою сповільнилися на МТФ в Харківській області, попри те, що в першому кварталі вони продемонстрували приріст виробництва. Ймовірно, невизначена ситуація на молочному ринку та позиція молокопереробних підприємств, не сприяють нарощенню обсягів надою на сільгосппідприємствах.
Вітчизняні молокопереробні підприємства з застарілою технологічною базою не здатні конкурувати за якістю з підприємствами розвинених країн. Тому вони не готові купувати молоко-сировину за адекватними цінами, оскільки продають свою продукцію за нижчими цінами щоби витримати конкуренцію на експортних ринках. Однак, в умовах зростання собівартості виробництва молока, низькі закупівельні ціни не відповідають інтересам виробників молока. В теперішніх умовах їм не вигідно суттєво нарощувати обсяги надою і в їх пріоритети зниження виробничих витрат на МТФ.
Оскільки попит на молочні продукти на внутрішньому ринку скорочується, тому в подальшому на ціни впливатиме ситуація в сфері експорту біржових товарів з України, а саме вершкового масла. За останній рік Україна в 5 разів наростила поставки масла на зовнішні ринки. В 2024 році ціни на вершкове масло були драйвером цін на молоко-сировину. Однак, відновлення Єврокомісією з 5 червня квот та мит на вітчизняну сільгосппродукцію та скасування автономних торговельних заходів (АТЗ) для молока та молочної продукції з України вірогідно сприятиме зниженню закупівельних цін на внутрішньому ринку. Дані пільги дозволяли вітчизняним переробним підприємствам постачати свою продукцію в Європу без торгових бар’єрів з 2022 року.
Відновлення мит вірогідно призведе до скорочення обсягів експорту молочних продуктів з України до ЄС. Переорієнтація експорту сухого молока в країни Близького Сходу та Північної Африки не стане для українських компаній альтернативою європейському ринку в плані грошової виручки. Якщо вітчизняні молокопереробні підприємства планують демпінгувати, щоби конкурувати з постачальниками біржових товарів з Нової Зеландії та Південної Америки на цих ринках, то виробникам молока пропонуватимуть нижчі закупівельні ціни. Відновлення експорту сирів та інших молочних продуктів в довоєнних обсягах в країни колишнього СРСР, зокрема у Казахстан, проблематично через порушення логістичних ланцюгів та конкуренцію з виробниками з росії та білорусі.
На закупівельні ціни в Україні може також вплинути введена урядом Китаю в травні заборона на відновлення сухого молока у питне молоко. Відтепер питне молоко в Китаї можна виробляти виключно з сирого молока. Китайський уряд пішов на такі міри задля захисту інтересів національних виробників в умовах економічного спаду, погіршення рівня життя в КНР та скорочення споживання молочних продуктів на внутрішньому ринку. Дані зміни є викликом для українських компаній, оскільки частка Китаю складає близько 40% серед напрямків експорту сухого молока. Такі великі експортери сухого молока як Нова Зеландія та ЄС мають змінювати напрямки поставок товару, що посилить конкуренцію на інших ринках збуту.
Збільшення пропозиції імпортних сирів на внутрішньому ринку заважає реалізації продукції вітчизняного виробництва, не сприяє росту попиту на молоко-сировину у сироварів і давить на ціни.
Варто зазначити, що обсяги виробництва молока найбільше наростили сільгосппідприємства у Закарпатській області (+25%), Львівській області (+25%), Хмельницькій області (+18%), Миколаївській області (+15%), Винницькій області (+9%), Чернівецькій області (+9%) відносно минулорічного періоду.
.png)
У січні-травні 2025 року близько 55% молока-сировини виробили сільгосппідприємства в наступних областях:
- Полтавська область – 200,3 тис. т;
- Черкаська область – 161,1 тис. т;
- Хмельницька область – 126,7 тис. т;
- Вінницька область – 117,7 тис. т;
- Чернігівська область – 117 тис. т.
Що стосується виробництва яловичини, то за попередніми оцінками Мінагро, в травні 2025 року обсяги забою ВРХ склали 13,7 тис. т, що на 3 тис. т менше (-18%) відносно квітня 2025 року, але на 1,7 тис. т більше (+14%) відносно травня 2024-го. В січні-травні 2025 року обсяги забою ВРХ в Україні становили 74,6 тис. т, що на 5 тис. т менше (-6%) відносно минулорічного періоду. В травні 2025 року на підприємствах було вироблено 43% яловичини від загального обсягу забою, а в господарствах населення – 57%.
У травні обсяги забою ВРХ на сільгосппідприємствах становили 5,9 тис. тис. т, що на 500 кг менше (-8%) відносно квітня 2025 року, але на 1,4 тис. т більше (+31%) відносно травня 2024 року. В січні-травні 2025 року обсяги забою ВРХ на сільгосппідприємствах становили 32,2 тис. т, що на 500 т менше (-2%) відносно минулорічного періоду.
У господарствах населення обсяги забою ВРХ у травні становили 7,8 тис. т, що на 3 тис. т менше (-25%) відносно квітня поточного року, але на 300 т більше (+4%) відносно травня 2024 року. В січні-травні 2025 року обсяги забою ВРХ у господарствах населення становили 42,4 тис. т, що на 4,3 тис. т менше (-9%) відносно минулорічного періоду.
Загальні обсяги забою сільськогосподарських тварин, не тільки ВРХ, але й свиней, вівець, птахів в січні-травні 2025 року становили 1,24 тис. т, що на 5% менше відносно минулорічного періоду. Обсяги забою збільшилися на сільгосппідприємствах у 12 областях. Найбільш суттєво обсяги забою наростили сільгосппідприємства у Закарпатській області (+215%), Запорізькій області (+38%), Харківській області (+34%), Миколаївській області (+32%), Рівненській області (+21%).
Найбільше (74%) реалізовано на забій тварин на сільгосппідприємствах у наступних областях:
- Вінницька область – 254,2 тис. т;
- Черкаська область – 170,6 тис. т;
- Дніпропетровська область – 147,8 тис. т;
- Львівська область – 72,8 тис. т;
- Київська область – 52,7 тис. т.
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ в facebook.
Читайте також:
Пресслужба Асоціації виробників молока