Думки експертів
Яна Лінецька
аналітик
Асоціація виробників молока

Огляд ринку молока в Україні та світі

Ріст цін на молочну продукцію Індекс цін на молочну продукцію ФАО у квітні становив у середньому 147,1 пункту, що на 1,3 пункту (0,9%) більше, ніж у березні (графік 1), що стало восьмим поспіль місячним зростанням…

Яна Лінецька
аналітик
Асоціація виробників молока

Війна в Україні та світовий молочний ринок

Глобальний молочний ринок у першому кварталі поточного року розвивався під тиском факторів, сформованих ще в другій половині 2021-го. Загалом вони характеризувалися дисбалансом попиту і пропозиції, що утворився під впливом…

Врахована компромісна пропозиція АВМ щодо пролонгації етапів Наказу №118 про гігієнічні вимоги до молока-сировини із прив’язкою до закінчення воєнного стану

Юстовано Наказ «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118», яким передбачається відтермінування наступних  етапів впровадження вимог Наказу про поступовий перехід харчової переробки молока виключно на сировину ґатунку «екстра» на один (екстра і вищий)  та два роки (виключно екстра) з дня припинення або скасування воєнного стану.

Серед ключових завдань діяльності Асоціації виробників молока (АВМ) є технологічна та ветеринарна підтримка молочних господарств для стійкого виробництва ними  молока-сировини, що відповідає європейському стандарту безпечності, а  саме: кількість мікроорганізмів (ЗБО) не більше ніж 100 тис КУО/мл та кількість соматичних клітин (КСК) не більше ніж 400 тис/мл.

З 1 січня 2023 р. в Україні мав набути чинності наступний етап впровадження Наказу Мінагрополітики № 118 від 12.03.2019 р. «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», згідно якого на харчову переробку мало би надходити молоко-сировина, що відповідає наступним критеріям безпечності: ЗБО не більше ніж 300 тис. КУО/мл та КСК не більше ніж 400 тис./мл – тобто на харчову переробку мало би допускатися лише молоко, що відповідає показникам ґатунків «вищий» та «екстра». А вже з 1 січня 2024 року на харчову переробку мало би допускатися лише молоко, що відповідає показникам безпечності ґатунку «екстра»: ЗБО не вище 100 тис.КУО/мл та КСК не вище 400 тис./мл. 

Молокопереробні підприємства України, побоюючись дефіциту молока, виступили із пропозицією відтермінувати вступ у дію зазначених етапів Наказу 118 на 2 роки (відмова від першого гатунку у харчовій переробці з 1 січня 2025-го та від вищого – з 1 січня 2026 року відповідно), щоб продовжувати приймати на переробку молоко нижчими ґатунками, в тому числі від присадибного сектору.

Тим часом, за офіційними даними ДССУ, за 3 квартали 2022 року частка молока від присадибного сектору продовжує стрімко скорочуватися і вже впала до  14,6% у структурі надходжень на переробку, тоді як частка «промислового» молока (від  молочно-товарних ферм) сягнула 85,7%. При цьому 68,7% склала сировина «екстра» та вищого ґатунків і майже третина  (27,9%)  — першого ґатунку.

Зважаючи на скрутну ситуацію – відсутність електроенергії, руйнування приміщень і обладнання, загибель і хвороби тварин --  низки молочно-товарних ферм в деокупованих та прифронтових регіонах, а також враховуючи наслідки енергетичного терору країни-агресора, коли господарства мають тривалі відключення від електроенергії,  Асоціація виробників молока озвучила і підтримала компромісне рішення – відкласти впровадження наступних перехідних етапів Наказу 118 із прив’язкою до закінчення воєнного стану.


Відтак, в оновленому Наказі, перехід на харчову переробку виключно молока-сировини вищого та екстра-гатунків має відбутися через рік з дня припинення військового стану (замість «з 01 січня 2023 року»), а перехід виключно на переробку екстра-гатунку молока – через 2 роки з дня припинення або скасування воєнного стану (замість «з 01 січня 2024 року»). 


«Такий підхід є цілком логічним та обґрунтованим і з точки зору дотримання Україною євроінтеграційних зобов’язань щодо гармонізації харчового законодавства, і з точки зору реалій роботи молочних господарств в умовах війни, - коментує Ганна Лавренюк, генеральна директорка АВМ, - Проте вважаємо, що переробні підприємства, які працюють із присадибним сектором, мають більше інвестувати у підвищення якості і безпечності такого молока: допомагати сільському населенню в організації кооперативів та пунктів заготівлі молока, налагодженні культури доїння тощо.  Адже за будь-яких умов безпечність молока-сировини  -- це якість і безпечність готових продуктів, здоров’я, найперше, українців, а також збереження експортних можливостей, що є сьогодні визначальними для виживання та наступного відновлення всієї молочної галузі України».

Пресслужба Асоціації виробників молока