Останнім часом на теренах інтернету лунають заяви, що ціна на сире молоко в Україні має бути на 25-30 % нижчою за європейську, інакше Україна втратить свій потенціал експорту молочних продуктів в ЄС. Варто переглянути цифри і світові тенденції у молочній галузі, щоб поміркувати, чи можливе таке зниження, чи не призведе воно до подальшого занепаду виробництва сирого молока в Україні та повернення з нетто-експортерів в нетто-імпортерів молочної продукції.
Згідно дослідження «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного Мінагрополітики спільно з УКАБ за підтримки Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR), який адмініструє Світовий банк, рентабельність виробництва сирого молока в Україні за 2023 рік склала 34%. При цьому збитковість виробництва яловичини склала -26,5%, збитковість рослинництва -20%.
Доходи, що були отримані з реалізації сирого молока у 2023, дали можливість промисловим виробникам молока утриматись на плаву, на відміну від попередніх років. Нагадаємо, що за останні шість років перед повномасштабним вторгненням (2017-2022) поголів’я корів в Україні знизилось на 36%: у господарств населення – на 41%, у сільгосподарських підприємств – на 18,7%. За підсумкам 2023-го, не зважаючи на втрати через військові дії і триваюче скорочення поголів’я корів, промисловому сектору вдалося вийти на довоєнний рівень виробництва молока завдяки зростанню надоїв.
Однак вже на 2024 рік експерти GFDRR прогнозують зниження рентабельності виробництва продукції тваринництва, а рослинництво, попри незначне покращення, все ще залишатиметься збитковим. Крім того, очікують зростання орендної плати на землю на рівні 5% у зв’язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб та бажанням зберегти свій земельний банк.
На додачу, перед українськими виробниками сирого молока стоїть ще один серйозний виклик: в умовах війни привести молочно-товарні ферми у відповідність до євроінтеграційного законодавства щодо благополуччя тварин, показників безпечності молока-сировини, вуглецевої нейтральності, екологічних вимог тощо. За попередніми оцінками, лише близько 25% молока, що надходить на переробку від промислового сектору, виробляється на фермах, які потенційно відповідають вимогам ЄС. Інші молочнотоварні ферми потребуватимуть суттєвої трансформації, зокрема фінансово затратної реконструкції та модернізації. Окупність таких будівельних проектів сягає 10 років. Відтак дуже серйозне питання: чи вважатимуть доцільним, чи наважаться виробники сирого молока інвестувати у перебудову для відповідності євровимогам, якщо рентабельність виробництва молока-сировини падатиме? Зниження рентабельності, збитковість молочного скотарства неминуче призводить до закриття ферм і скорочення пропозиції молока та зростання залежності від імпорту молочки.
Власне, ті самі виклики -- низька прибутковість молочних ферм, вимоги сталого розвитку та регуляторні питання, несприятливі кліматичні зміни, нестача кадрів – змушують європейських та світових виробників молока-сировини скорочувати стада та навіть згортати бізнес, що спонукає масові фермерські протести практично у всіх країнах ЄС.
Експерти Rabobank у щоквартальному звіті про світовий ринок молока Dairy global quarterly Q1 2024 за підсумками початку 2024-го наголошують, що низька рентабельність і регуляторні виклики змушують фермерів вирізати корів: в першому півріччі поточного року виробництво молока в Європі продовжуватиме йти на спад, не передбачається росту у Новій Зеландії, а в США наразі найнижче від 2019-го року поголів’я дійних корів, а кількість телиць на заміну знаходиться на найнижчому рівні за останні десять років.
Власне, саме через очікуване скорочення пропозиції молока-сировини на світовому ринку, зростання незадоволеного попиту та ріст собівартості виробництва молока-сировини, експерти ринку (IFCN, Rabobank) прогнозують додаткове зростання цін на молоко-сировину: усі ф’ючерсні ринки вказують на зростаючий тренд до 50-54 дол. США/100кг як мінімум до середини 2024-го року.
Повернемося до аналізу цін на молоко-сировину в Україні. Згідно даних наших колег-партнерів зі Спілки молочних підприємств України (СМПУ), у довоєнному 2021 році ціни сирого молока в Україні була значно вищими, ніж в інших країнах ЄС.
Як видно з графіку Аналітичного відділу СМПУ, ціна в Україні у листопаді 2021 року складала 42,5 євро за 100 кг, при цьому у Польщі ціна на сире молоко була 36,5 євро за 100 кг. Однак в лютому 2024 року ціна на сире молоко в Україні склала 43 євро за 100кг, тоді як у тій самій Польщі – 46,4 євро за 100 кг. Тобто ціна молока в Україні в євро залишилась без змін, тоді як у Польщі вона виросла на 26% і при цьому експорт польської молочної продукції з країни не впав, а навіть виріс, й Україна, між іншим, -- серед топ-напрямків, куди Польща експортує свою продукцію.
Отже, очевидно, конкурентоспроможність української молочки пов’язана не стільки із ціною молока-сировини, а насамперед – із ефективністю та конкурентоспроможністю переробки? Згідно з опитуванням, проведеним АПК Інформ, 63% виробників сухого молока і 62% виробників масла мають виробничі потужності старші 30-ти років. Частка підприємств з обладнанням старше 10 років серед виробників сухого молока становить 81%.
Єдине твердження, яке не викликає дискусій: обом ланкам – фермам і заводам -- необхідно боротися за підвищення своєї ефективності. Проте без збереження рентабельності та економічної доцільності ведення молочного скотарства Україна втратить не лише експортний потенціал, але й внутрішній ринок.
Пресслужба Асоціації виробників молока
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ в facebook.
Читайте також:
Уряд розширив напрями підтримки для фермерських господарств
ФАО надасть українським фермерам насіння сої та соняшника для весняної посівної кампанії
Експорт ВРХ і яловичини стримує криза на Близькому Сході та в Китаї