Молочна галузь України увійшла у найглибшу кризу за останні роки. Це вже не питання ринкових коливань чи тимчасових труднощів — це ризик втрати виробничого потенціалу, який після війни буде надзвичайно складно, а подекуди й неможливо відновити. Саме з такою відвертою позицією Асоціація виробників молока виступила під час Круглого столу Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики «Стратегічний розвиток молочної галузі України: невідкладні рішення 2026».
Сьогодні виробники молока працюють у мінус. У 2025 – на початку 2026 року закупівельні ціни на молоко-сировину знизилися на 23% і в лютому 2026 року становлять у середньому близько 13,5 грн/кг без ПДВ, тоді як середні прямі операційні витрати вже перевищують 16 грн/кг. Навіть високоефективні промислові ферми четвертий місяць поспіль накопичують збитки: для МТФ на 1 000–1 200 корів це понад 1 млн грн щомісяця.
«Молочна галузь входить у найглибшу кризу за останні роки. Без оперативних рішень у 2026 році ми ризикуємо втратити частину виробничого потенціалу, який після війни буде надзвичайно складно відновити», — акцентує Олена Жупінас, заступниця генеральної директорки АВМ.
АВМ попереджає: за відсутності швидких рішень уже до кінця 2026 року країна ризикує втратити 500–600 тис. тонн молока, тобто майже 20% промислового виробництва. Це означає не просто кризу окремої галузі, а загрозу продовольчій самодостатності та посилення імпортної залежності України.
Позиція АВМ чітка — у центрі державної політики має бути збереження поголів’я та платоспроможності ферм. «Для виробника рішення про підтримку до початку посівної — це вибір: сіяти корми і зберігати стадо чи згортати виробництво», — наголошує Олена Жупінас, коментуючи ініціативу спеціальної дотації 8 000 грн на корову для промислових господарств від 50 корів. Потенційний обсяг цієї програми оцінюється у 62 млн євро.
Не менш принциповим є питання справедливих умов на ринку. Сьогодні фінансові ризики торговельних мереж перекладаються на виробника і переробника, що безпосередньо тисне на закупівельну ціну молока. «Без врегулювання недобросовісних торговельних практик стабілізувати ланцюг “ферма — переробка — торгівля” неможливо», — підкреслює представниця АВМ, наполягаючи на ухваленні відповідних законодавчих змін.
Третій акцент позиції АВМ — попит. Державні закупівлі мають працювати на українського виробника, а запуск програми «Шкільне молоко» може дати системний ефект. В Україні навчається близько 4,4 млн школярів, і реалізація програми потребуватиме 195 тис. тонн молока на рік, або близько 5% від обсягів переробки. «Це не лише економіка — це інвестиція у здоров’я дітей воюючої країни і формування культури споживання на майбутнє», — наголошує Олена Жупінас.
Позиція АВМ — це не запит на преференції, а відповідь на масштаб викликів. 2026 рік стане переломним: або рішення будуть ухвалені зараз, або втрати, яких ще можна уникнути сьогодні, завтра коштуватимуть державі значно дорожче.
Щодо результатів засідання повідомлятимемо в наступних публікаціях.
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ у Facebook | Telegram
Пресслужба Асоціації виробників молока