Думки експертів
Георгій Кухалейшвілі
аналітик
Асоціація виробників молока

Світовий молочний ринок: глобальний дисбаланс виробництва молока

Глобальне виробництво молока скорочувалося під впливом несприятливих погодних умов, хворіб у корів, зростання цін на корми та виробничих витрат у фермерів в купі з сезонними…

Георгій Кухалейшвілі
аналітик
Асоціація виробників молока

Світовий молочний ринок: Океанія компенсує зниження надою в США та Європі

Поточні обсяги виробництва молока-сировини в регіонах ключових експортерів в цілому задовольняють існуючий світовий попит в біржових товарах. За оцінками Rural Bank, в світі сформувався баланс…

Ситуація на ринку м’яса в Україні в березні 2017 року: ціни та прибутковість

Національний консультант ФАО, провідний аналітик сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов поділився баченням ситуації із цінами та прибутковістю на українському ринку м’яса у березні 2017 року.

Згідно з моніторингом Держстату, середні роздрібні ціни на яловичину, а також на м’ясо птиці в країні майже не змінилися станом на кінець березня у порівнянні з кінцем лютого, тоді як на свинину було зареєстровано зростання на 2%. У порівнянні з березнем минулого року, нинішні ціни були на 12-18% вищими, але частково ця різниця була обумовлена інфляцією. Якщо рахувати різницю у доларовому еквіваленті, то яловичина за рік подорожчала на 14%, свинина – на 16%, м’ясо птиці – на 10%. Усереднені офіційні дані по оптовому ринку за березень ще не доступні, але зазвичай, цінові тренди оптового і роздрібного ринків рухаються синхронно у середньомісячному розрізі. Тобто, можна стверджувати, що зараз ціни на м’ясо у середньому помітно вищі за минулорічні навіть у доларову еквіваленті.

До речі, на європейському ринку, за даними Єврокомісії, у порівнянні з минулим роком подорожчала тільки свинина (на 22%), тоді як яловичина не змінилася в ціні, а курятина подешевшала на 2%.

Тобто, здається, що вітчизняні виробники м’яса стали заробляти більше, а отже, нарешті дочекалися покращення. Дохід дійсно зріс, але збільшилася також і собівартість. Принаймні, ціни на концентровані корми зросли за рік на 9% в доларовому еквіваленті, а це – головна стаття витрат тваринницьких ферм, частка якої становіть близько 60% від виробничої собівартості.

Саме для того, щоб оцінити галузеві тренди у розрізі фінансового стану виробників, спеціалісти проекту FAO/EBRD з підтримки публічного діалогу в галузі розраховують індекс умовної прибутковості виробництва м’яса, який являє собою відношення ціни кормів до ціни на м’ясо. Абсолютні значення індексу вимірюються в умовних одиницях і самі по собі не говорять нічого про величину прибутку в грошах, але зміни індексу в динаміці дуже близько відображають зміни у прибутковості виробництва. Крім того, індекс не залежить від коливань курсу гривні до долару оскільки є аналогом процентної маржі.

Індекс умовної прибутковості виробництва яловичини

Отже, індекси прибутковості виробництва всіх видів м’яса знизилися у березні цього року через чергове підвищення ціни кормового міксу, складеного з цін фуражної пшениці, ячменя, кукурудзи, а також сонячного і соєвого шротів. У порівнянні з березнем минулого року цьогорічні індекси по яловичині і свинині були вищими на 5% і 6% відповідно, але по курятині різниця виявилася меншою ніж 1%, хоча також в плюс.

Таким чином, вітчизняні виробники м’яса поки що не помітили помітного покращення прибутковості свого бізнесу в порівнянні з минулим роком, особливо якщо врахувати той факт, що вони втратили спецрежим ПДВ і поки що не отримали дотацій.

Баланси попиту і пропозиції в цьому році говорять про подальше зростання цін на м’ясо, але обмежений у своїх фінансах український споживач буде звикати до нових цінників дуже повільно. В той же час, як і очікувалося, паралельно йде зростання цін на корми, тобто собівартості виробництва, а, значить, прибутковість буде залишатися на теперішніх найнижчих за останні декілька років рівнях.

В такій ситуації виробникам буде дуже важко знаходити можливості для інвестицій у підвищення ефективності виробництва – при тому, що зараз на перший план виходять питання біобезпеки, які також потребують грошей. Про розширення виробництва мова поки що взагалі не йде. Державні дотації могли б, без перебільшення, стати рятувальним кругом для галузі – тож будемо дивитись, як вони запрацюють разом з новими схемами їх розподілу.