Думки експертів
Георгій Кухалейшвілі
аналітик
Асоціація виробників молока

Світовий молочний ринок: обмежену пропозицію молока урівноважує поміркований попит

За даними Rabobank, виробництво молока-сировини в молочних регіонах в другому півріччі 2024 року скоротилось на 0,5% відносно другого півріччя 2023 року. Порівняно з минулорічним періодом,…

Георгій Кухалейшвілі
аналітик
Асоціація виробників молока

Світовий молочний ринок: глобальний дисбаланс виробництва молока

Глобальне виробництво молока скорочувалося під впливом несприятливих погодних умов, хворіб у корів, зростання цін на корми та виробничих витрат у фермерів в купі з сезонними…

Обмеження імпорту російських добрив не призвело до пожвавлення української хімічної галузі

Ембарго на імпорт російських добрив призвело до серйозних збитків українських сільгоспвиробників і падіння їх конкурентоспроможності через значне перевищення внутрішніх цін над цінами світового ринку, але майже не сприяло пожвавленню вітчизняної хімічної галузі. Ситуація з калійно-фосфорною групою є найбільш гострою – дефіцит, що виник, загрожує різким падінням врожайності й доходів аграріїв, а отже і валютної виручки країни.

Факт кризи на українському ринку мінеральних добрив визнали й представники вітчизняних хімічних підприємств у ході круглого столу на тему: «Забезпечення українських аграріїв добривами українського виробництва за доступною ціною», який був проведений Федерацією роботодавців України за участі Союзу хіміків, Всеукраїнської Аграрної Ради і ряду інших організацій у м. Черкаси.

«За результатами проведеного заходу стало зрозуміло, що заборона імпорту російських мінеральних добрив не призвела до виведення української хімічної галузі з кризи. У той же час вітчизняні аграрії, які вимушені переплачувати і просто позбавлені можливості купувати деякі види добрив, зазнають багатомільярдних збитків», - повідомив заступник голови ВАР Михайло Соколов, який брав участь у обговоренні круглого столу.

Так, за даними агенції «Маркер», станом на зараз перевищення ціни внутрішнього ринку (без ПДВ) над ціною FOB Чорне море по аміачній селітрі склало 80,65 дол./тона (41,25%), по карбаміду – 53,55 дол./тона (18,63%), по карбамідно-аміачній суміші – 26,95 дол./тона (12,31%). У той же час, скорочення споживання калійно-фосфорних добрив через їх відсутність на ринку за результатами 8-ми місяців 2018 року склало 44%порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Соколов зазначив, що заборона імпорту азотних добрив з РФ призвела лише до того, що різко виросли поставки даної продукції з інших країн: Казахстану, Узбекистану, Грузії, Польщі, Литви і т.д. Зокрема, за 8 місяців 2018 року поставки аміачної селітри з третіх країн, за виключенням РФ, зросли на 40,79%, карбаміду – на 196,67%, КАС – на 57,34%.

Однак, вітчизняні хімічні підприємства як були збитковими, так і лишились.

Учасники круглого столу шукали вихід з ситуації, що склалась, аби сприяти виведенню вітчизняної хімічної галузі з кризи.

Однією з наведених пропозицій було надання українським хімічним заводам підтримки з державного бюджету. За словами Соколова, ВАР не заперечуватиме проти такого кроку, але лише за умови, що дотація для хімічних підприємств НЕ буде виплачуватись за рахунок коштів, закладених в проект державного бюджету-2019 на державну підтримку аграрної галузі.

Однак, на думку заступника голови ВАР, навіть якщо уряд запровадить відповідну статтю витрат, цієї суми все одно не вистачить для забезпечення прибуткової діяльності монополіста на вітчизняному ринку добрив – групи Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу. Адже, як було озвучено у ході круглого столу, зараз Аграрний фонд закупає у компанії Ostchem добрива за ціною, що на 1000 грн перевищує ринкову. При цьому, як стверджує керівництво Ostchem, навіть за такої ціни підприємства компанії продовжують працювати у збиток.

А тому, на переконання Соколова, єдиним шляхом для виведення хімічної галузі з кризи є забезпечення вітчизняних хімічних заводів власною сировинною базою. Зокрема, через будівництво заводів по виробництву мінеральних добрив з українського газового вугілля, або продаж на аукціонах ліцензій на видобування газу виключно для виробництва мінеральних добрив.

Нагадаємо, у 2017 році російські виробники покривали 31% внутрішнього споживання азотних добрив і 64,7% - фосфоро- та калієвмісних добрив (а по багатьох позиціях – 100%). Тому їх зникнення з українського ринку призвело до різкого зростання цін на внутрішньому ринку. При цьому аграрії неодноразово зазначали, що через недостатню конкурентоспроможність вітчизняних хімічних заводів ціни на добрива на українському внутрішньому ринку у деякі періоди перевищували світові більш ніж на 50%.

За даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення ВАР, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з високими ціни на азотні добрива всередині країни щорічно складають понад 32 млрд грн.

На думку опитаних фермерів, до завищення цін призводить корупція в органах державної влади та монопольне становище групи Ostchem, що диктує свої правила гри на ринку.

Через завищені ціни на добрива аграрії вносять їх набагато менше за норму. В результаті, українські ґрунти виснажуються - щороку кожен гектар українських сільгоспземель втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин.
 

Прес-служба ВАР