Коли профільні молочні ферми закривають, деякі компанії, що спеціалізуються на рослинництві та тваринництві інших профілів, продовжують утримувати ферми. Та не планують їх закривати, навіть не отримуючи прибутків.
Молочне скотарство вважається однією з найневдячніших справ серед аграріїв – повільно окуповується та потребує значні інвестиції. Крім того, ним не можна займатися між іншим. Щоб отримувати прибутки, виробництво треба постійно оновлювати. Але серед великих компаній є ті, що, маючи інший головний профіль, все ж таки тримають невелику молочну ферму. Agravery.com розпитав про це дві агрокомпаній – найбільший східноукраїнський агрохолдинг HarvEast та одного з найпотужніших гравців на ринку свинини, компанію «Даноша».
Зробити виставку
Для одного з найбільших виробників свинини (займає третє місце в Україні серед виробників свинини за кількістю свиноматок — 14 тис. голів) данської компанії «Даноша», що працює в західних областях України, молочний бізнес – данина уподобанням її засновника, Тома Аксельгаарда, який до 1990-х років займався фермерством в Данії, і мав на своїх фермах ВРХ. «Його досвід та знання, а також бажання зробити щось корисне для інших людей спонукали його почати розвивати сільське господарство в країнах Східної Європи. Почалося все зі свинарства, проте як в Польщі так і в Україні, є корівники», - говорить Крістіан Брокоп, генеральний директор компанії. За його словами, основною метою створення корівника в с. Студінка Калуського району було бажання наочно показати, яким чином ведеться господарство такого типу у данський спосіб.
«Мабуть, основною рушійною силою було бажання створити зразкову ферму з гарними приміщеннями, сильним поголів’ям, де б можна застосовувати передові технології в утриманні молочних порід ВРХ. То не є велика ферма, проте коли туди заходиш, найбільше вражає чистота і порядок і наскільки все добре організовано», - говорить Брокоп.
У 2014 році «Даноша» завезла 100 голів вагітних нетелів голштино-фрізької породи чорно-білого кольору з Угорщини, а у 2015 році – ще 66 голів вагітних нетелів. «Звичайно, протягом роботи, деяких вибраковували, поголів’я оновлювалось. Скоро уже майже три роки роботи ферми, і на даний момент є нетелі, які народилися і виросли на Студінці. На даний час у нас є 158 дійних корів, решта нетелі, телята. Загалом на фермі утримується 250 голів», - розповідає Петро Нечипор, керівник корівника. Молоко компанія постачає на Богородчанський молокозавод - 4 тони на день.
За словами Крістіана Брокопа, цей проект не можна назвати соціальним. «Хоча деякі переваги ми можемо бачити зараз. Нам довелося максимально обмежити доступ до свиноферм у зв’язку з посиленням системи біобезпеки та загрозою АЧС в Україні, а це, в принципі, суперечить тому, як ми хочемо працювати. Адже ми хочемо бути відкритими. І зараз уже помітно, що просто чудово, що у нас є корівник, де ми можемо відчинити двері для відвідувачів, які в свою чергу, можуть погладити теляток, понюхати корм», - каже він. Інвестувати в розширення поки що компанія не планує. «Намагаємося оптимізувати виробництво, допомогти народитися новим нетелям, які доповнять основне поголів’я, щоб в кінцевому результаті у нас була ферма, яка добре функціонує», - говорить генеральний директор «Даноші». Назвати фінансові показники корівника в компанії відмовилися, але, за інформацією Agravery.com, молочне тваринництво не приносить «Даноші» ані особливих прибутків, ані особливих збитків.
Спадок Ілліча
Агрохолдінг HarvEast був створений в 2011 році на базі сільськогосподарських активів ММК ім. Ілліча, якому, зокрема, належало одно з найбільших в Україні молочних стад – 13 тис. корів. Цю цифру в інтерв’ю «Коммерсанту» називав тоді в.о. генерального директора компанії Дмитро Скорняков. Зараз цифра набагато менша – близько трьох тисяч корів, які утримуються на п’яти фермах та виробляють близько 20 млн. літрів на рік. Молоко постачається, зокрема, «Лакталіс» (ТМ «Президент»).
Втім, для HarvEast, який в перші роки позбавився багатьох отриманих у спадок від ММК напрямків – рибоводство, свинарство, вівчарство, гусячих ферм та грибних плантацій, це не замало. «Доісторичні ферми ми закрили. Пропонували їх віддати – обіцяли і корів, і запас кормів тощо, але люди рахувати та відмовлялися. У нас залишилися лише хороші ферми, з нормальними технологіями, які приносять якійсь прибуток», - розповів Дмитро Скорняков Agravery.com.
Напрямок збитковий, але минулого року, за словами Скорнякова, вийшов приблизно в нуль. Відповіді на питання «навіщо компанії молочне скотарство» в компанії дві. «Якщо відповідати з точки зору бізнесу, це нецікаво. Але, як говорять наші британські консультанти, без тваринництва нема кому тримати фермера у тонусі, все надто просто. Але в останній рік молочне скотарство вийшло в нуль і я намагаюсь себе переконати, що люцерна покращує якість грунтів, гній так само», - жартує генеральний директор HarvEast. Крім того, закривати ферму зараз – мати проблему з владою області.
Розвивати напрямок Скорняков не збирається – говорить, що не вважає це профільним для HarvEast та навіть додає, що якщо компанія не отримає дотацій, закриття стане неминучім: «На дотації ми подавали, нас внесли до списку, але нічого не виплатили. Маємо вхідний НДС, який використовуємо. Але зараз він закінчиться і напрямок покаже одразу мінус 20%. Це зразу зробить молочний бізнес нерентабельним та його доведеться прикрити». Але компанія сподівається, що віддадуть.
Agravery