Навесні та влітку ветеринарні лікарі молочних ферм часто звертаються до КЦ АВМ із запитаннями про складні випадки маститу в корів, які супроводжувалися раптовою гіпо- і/або агалактією, атонією передшлунків, залежуванням тварин, вираженим набряком молочної залози, виділенням з вимені водянистого ексудату, зустрічалися окремі випадки загибелі тварин, що й спонукало написати замітку.
Валерій Лотоцький, директор з розвитку департаменту ветеринарії Консультаційного Центру АВМ, практикуючий ветлікар та експерт IFC.
Токсичним маститом називають гостре запалення молочної залози, викликане бактеріями групи кишкової палички Escherichia coli, Klebsiella spр, Enterobacter spр і Serratia spр., що супроводжується явищами токсемії. Найчастіше хворіють корови в перший місяць після отелення — 60%, і 29% — у перші чотири доби.
До факторів ризику виникнення токсичного маститу відносять родопоміч (в 11 разів частіше), гіпокальціємію (в 23 рази), погані санітарно-гігієнічні умови, тепловий стрес — тварини лягають на підлогу в гнойових алеях, заходять в калюжі на вигульних майданчиках, використання тирси для підстилки (особливо з хвойних порід дерев — ризик контамінації Klebsiella spр.).
У хворих тварин спостерігають апатію (92%), замість молока — прозорий або жовтого кольору ексудат водянистої консистенції (90%), втрату апетиту (72%), швидко прогресуюче зневоднення (44%), підвищення температури тіла (18%).
Тварини, що лягають в гнойових проходах більше ризикують захворіти токсичним маститом і, навпаки, тварини з токсичним маститом часто лягають в мокре місце для охолодження.
При токсичному маститі відзначається виражений набряк та болючість молочної залози
Як свідчать результати дослідження проб молока з уражених чвертей вимені, в половині випадків виділялася Escherichia coli, у кожної четвертої корови збудника виділити не вдавалося. Це зумовлено тим, що він швидко елімінується імунною системою тварини, але під час його руйнування виділяється значна кількість токсинів.
Погані умови утримання підвищують ризик виникнення маститу в рази, навіть у сухостійних корів, яким консервують молочну залозу.
При тепловому стресі в корів пригнічується природна резистентність. Коли вони охолоджуються в калюжах, лягають у гнойових проходах, збільшують ризик виникнення маститу.
Особливістю лікування хворих на токсичний мастит корів є те, що воно націлене не на бактерію, а явище ендотоксикозу. Імунна система корови досить швидко знищує грам-негативні бактерії, але при їх руйнуванні виділяється значна кількість токсинів, які пригнічують захисні сили організму та запускають каскад запальної реакції.
Оскільки у хворих корів спостерігається значне зневоднення, необхідно відновити водно-електролітну рівновагу. З цією метою внутрішньовенно вводять фізіологічні розчини натрію хлориду, глюкози, Рінгера-Локка, ацидостопу — 8 мл на кг маси тварини.
Можна застосовувати гіпертонічний розчин натрію хлориду — 4–5 мл на кілограм маси тварини. Але після цього в корови має бути вільний доступ до води або необхідно через зонд ввести 30–40 л рідини.
Обов’язковим компонентом у схемі лікування корів, хворих на токсичний мастит, мають бути протизапальні засоби. Більшість авторів рекомендують вибирати нестероїдні препарати, оскільки вони мають виражену протизапальну, знеболювальну, антитоксичну дію та не впливають як імуносупресори порівняно зі стероїдними. Добрий ефект дають препарати флуніксину, мелоксикаму, кетопрофену, карпофену. Одноразово можна використовувати і стероїдні протизапальні — дексаметазон, дексафорт.
На застосування антибіотиків погляди суперечливі. Однак токсичний мастит часто супроводжується бактеріємією, тому слід давати антибіотики і, оскільки збудники належать до грам-негативних, препарат має бути активним саме проти них. Добре зарекомендували себе препарати фторхінолонів (данофлокс, марбокс, бофлокс), макролідів (тилозин, спіровет та ін). Краще застосовувати системну антибіотикотерапію, оскільки внутрішньоцистернальне введення буде малоефективним.
Для ефективного лікування критично важливою є своєчасна діагностика. Якщо тварин лікують у перші шість годин, одужує майже 100% тварин, від 6 до 12 год. — 50–70 %, а якщо від початку захворювання минуло понад 24 години, уражену чверть здебільшого не вдається врятувати.
Для профілактики токсичного маститу важливо:
— забезпечити високу резистентність тварин (повноцінний, збалансований раціон; запобігання гіпокальціємії та кетозу);
— не допускати стресу;
— забезпечити комфортні умови утримання (м’яка, суха підстилка);
— регулярно застосувати препарати для обробки вимені після доїння.
Більше про ветеринарні виклики молочнотоварних ферм поговоримо під час Національної ветеринарної конференції в рамках XV Міжнародного молочного конгресу 10-11 лютого, 2022 р. Модератор конференції - Валерій Лотоцький.
Реєстрація на конгрес за посиланням https://bit.ly/3o8iCPz або за тел. 0674705563.
Як втратити мільйон гривень через кульгавість - у статті Владислава Ханєєва, експерта зі здоров’я ВРХ Консультаційного центру АВМ.