Експорт яловичини з України скоротився через проблеми з логістикою та зростання витрат, тоді як посилення внутрішнього виробництва в Китаї, торговельні обмеження та перенаправлення експортних потоків з Бразилії та Австралії загострюють конкуренцію на світовому ринку червоного м’яса, а дефіцит ВРХ у США підтримує високі ціни.
За попередніми даними Держмитслужби, у липні 2026 року Україна експортувала близько 1,3 тис. т ВРХ живою вагою, що на 14% менше відносно червня 2026 року і на 34% менше відносно липня 2025 року. Грошова виручка за експортованих тварин становила 4,06 млн. дол., що на 10% більше відносно червня 2026 року, але на 3% менше відносно липня 2025 року. У січні-липні 2026 року Україна експортувала 12,15 тис. т (+3,7%) ВРХ на суму 28,69 млн. дол. (+12%).
У липні 2026 року українські експортери поставили на зовнішні ринки 343 т свіжої або охолодженої яловичини, що на 23% менше відносно червня і на 880% більше відносно липня 2025 року. Експортна виручка за поставлений товар становила 2,74 млн. дол., що на 25% менше відносно червня, але у 15 разів більше відносно липня 2025 року. У січні-липні 2026 року Україна експортувала 2,56 тис. т свіжої яловичини на суму 20,41 млн. дол. Україна наростила натуральні обсяги експорту свіжої яловичини майже у 25 разів, а грошову виручку майже у 33 рази порівняно з минулорічним періодом.
Натуральні обсяги експорту мороженої яловичини з України у липні 2026 року становили 1,69 тис. т, що на 1% менше відносно червня 2026 року і лише на 0,4% більше відносно липня 2025 року. Грошова виручка за поставлений товар становила майже 7,61 млн. дол., що на 2% менше відносно червня 2026 року, але на 1% більше відносно липня 2025 року. У січні-липні 2026 року Україна експортувала 10,93 тис. т (-3%) мороженої яловичини на суму 49,4 млн. дол. (+9%).
Ймовірно, на скорочення експорту ВРХ та мороженої яловичини з України у липні вплинули призупинення відвантаження продукції тваринництва з чорноморських портів внаслідок російських ударів та зростання транспортних витрат внаслідок дорожчання нафти та палива. Конкуренція на світовому ринку яловичини посилилась внаслідок скорочення імпортного попиту в Китаї. У Китаї було прийнято рішення запровадити квоти на яловичину з регіонів експортерів, у тому числі з Австралії та Бразилії, для захисту національної галузі скотарства. В супермаркетах Китаю з'явилося значно більше яловичини місцевого виробництва. Збільшення кількості опадів призвело до появи пасовищ та кукурудзяних полів в посушливих або пустельних районах Китаю. Зокрема, у китайському регіоні Внутрішньої Монголії велика посушлива територія перетворилася на кукурудзяні поля, пасовища та ліси протягом останніх десятиліть.
Найбільший у світі імпортер яловичини, Китай, стає більш самодостатнім, нарощуючи власне поголів’я ВРХ. З 2018 року поголів’я ВРХ у Китаї зросло на третину, майже до 90 млн. голів. За даними регіонального менеджера компанії Meat and Livestock Australia (MLA) Мюррея Девіса, ціни на яловичину в Китаї зросли лише незначно, оскільки країна має великі запаси яловичини. На складах у Китаї вже знаходиться близько 500 тис. тонн бразильської яловичини, а Австралія цього року вже продала Китаю 200 тис. тонн яловичини, і ці обсяги фізично не вдасться швидко спожити.
Тому Бразилія скорочує обсяги виробництва яловичини для пом’якшення наслідків складнішої ситуації з експортом на тлі торговельних обмежень і перспективи втрати доступу до ключових ринків. За попередніми даними Міністерства сільського господарства та тваринництва Бразилії, обсяги забою ВРХ у Бразилії у першій половині 2026 року становили 14,4 млн. голів, що на 1,3% менше відносно минулорічного періоду. Учасники ринку очікують, що обсяги забою продовжать скорочуватися протягом третього кварталу. Також приводом для занепокоєння бразильських експортерів червоного м’яса є рішення Європейського Союзу закрити свій ринок для бразильської продукції тваринного походження через санітарні вимоги, пов’язані з використанням антимікробних препаратів у тваринництві. Певні бразильські компанії розглядають варіант збільшення постачання яловичини до таких альтернативних ринків, як Філіппіни, низка країн Близького Сходу, Чилі та навіть США за нижчими цінами, ніж ті, які були на китайському ринку.
В Австралії протягом останніх тижнів знижувалися ціни на червоне м'ясо для приготування фаршу на тлі тарифних обмежень у Китаї та Південній Кореї. За даними трейдерів, тарифні та квотні заходи Китаю та Південної Кореї лише посилили тиск на ринок, оскільки відтепер більша кількість продукції перенаправляється до США та інших ринків. Постачальники австралійської яловичини відчувають конкуренцію на ринках країн Південно-Східної Азії з боку постачальників з Бразилії, які, зіткнувшись із квотними обмеженнями в Китаї, перенаправляють свою продукцію на дані ринки.
Конкуренція на світовому ринку яловичини посилюється також тому, що Аргентина за президентства Хав’єра Мілея стимулює аргентинських скотарів вирощувати худобу більшої ваги на експорт завдяки високим світовим цінам на червоне м’ясо та новим торговельним угодам. Протягом наступних чотирьох років очікується зростання експорту яловичини з Аргентини до 50%. Країна відходить від традиційної моделі торгівлі червоним м'ясом, яка значною мірою була орієнтована на внутрішній ринок. Аргентинські скотарі реагують на посилення попиту на яловичину у США, Ізраїлі, Європі та Китаї, а також користуються новими торговельними угодами зі США та ЄС, які передбачають збільшення імпортних квот за зниженими тарифами. Зростання цін на живих бичків також стимулює скотарів відгодовувати худобу до більшої ваги, ніж раніше.
Світові ціни на яловичину залишаються високими через скорочення поголів'я ВРХ у США. Докторантка з аграрної економіки Каліфорнійського університету в Берклі Іларія Даль Барко припускає, що обмежена кількість ВРХ у США, збільшення витрат на утримання тварин через посуху та повільне відтворення поголів'я надалі стримуватимуть пропозицію.
Ймовірно, високі ціни на яловичину у США зберігатимуться, оскільки відновлення поголів’я ВРХ потребуватиме років, навіть якщо фермери вже зараз почнуть залишати більше самок для відтворення стада. Виробництво яловичини відновлюється значно повільніше, ніж виробництво птиці чи свинини. Фермери мають залишати телиць для відтворення, запліднювати їх, вирощувати телят, а потім чекати, поки ці тварини досягнуть товарної ваги, перш ніж додаткова кількість яловичини потрапить до споживачів.
Нещодавня посуха збільшила витрати американських фермерів на корми, воду та вплинула на погіршення стану пасовищ, що сприяє скороченню поголів’я ВРХ. На тлі різкого скорочення забою корів і стійкого споживчого попиту ціни на яловичий фарш зросли у США більш ніж на 60% з 2022 року, випередивши зростання цін навіть на стейкові відруби. Коли інфляція підвищує ціни на дорогі стейки, споживачі переходять на фарш, щоб заощадити гроші. Втім, м'яса для виробництва фаршу, стало значно менше.
У липні 2026 року Україна не імпортувала ВРХ. Обсяги імпорту охолодженої яловичини становили 15 т, що на 15% більше відносно червня і на 50% більше відносно липня 2025 року. Імпорт мороженої яловичини збільшився до 124 т (+8%) відносно попереднього місяця. Відносно липня 2025 року натуральні обсяги імпорту охолодженої яловичини збільшилися на 50%, а мороженої яловичини – на 1%.
Зовнішньоторговельне сальдо у липні 2026 року було позитивним і становило 12,97 млн. дол.
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ у Facebook | Telegram
Пресслужба Асоціації виробників молока