Мао Дзедун змушував китайців пити молоко. До чого це призвело та чому в Україні це треба повторити?
Для порівняння варто розглянути досвід Китаю. Який упродовж останніх двох десятиліть поступово вибудовує у своєї нації культуру споживання молока. Ще за часів культурної революції китайці майже не вживали молочних продуктів. Вони їли рис, соєвий сир тофу, м’ясо птиці и свинини. Це призвело до того, що більшість китайців невисокі на зріст, не надто розвиненні фізично. Свого часу, зрозумівши, що це усе-таки фізіологічний процес, комуністична партія Китаю прийняла рішення про те, що кожна новонароджена дитина з першого дня після того, як його у мами не вистачає молока, починає отримувати від держави безкоштовно 200 мг молока. Зараз це навіть більша кількість, наскільки мені відомо.
Пізніше цю програму перенесли у дитячі садочки, школи. Тож якщо подивитися на сучасних китайців, можна побачити, що вони не нижчі зростом за європейців. У першу чергу, це пов’язують зі зміною раціону харчування, з тим, що крім рослинної їжі вони стали вживати більше білків тваринного походження за рахунок молока та м’яса.
Упродовж усієї історії України ми споживали багато молочних продуктів. Навіть описуючи образ українського домогосподарства кріпацьких часів ― там обов’язково побачимо корову-годувальницю. Недаремно говорили, що якщо у дворі є корова,― там ніколи не буде голоду, тому що стакан молока і шматочок масла наситить.
Однак зараз споживання молока в Україні різко зменшилось. Цьому, на мою думку передували кілька чинників. По-перше, раніше кожна школа в обов’язковому порядку давала дитині стакан молока. Без різниці які доходи у її сім’ї, байдуже любиш чи не любиш, дитина мала прийти з вчителькою і випити. По-друге, дуже багато молочних продуктів випивали чоловіки і жінки, які працювали на промислових підприємствах із шкідливими умовами виробництва. По-третє, молоко було доступним.
Тоді як зараз у громадян мала купівельна спроможність, низький соціальний захист дітей, навіть в лікарнях не дають молочні продукти, тому що на це немає грошей. Для молочної галузі такий розвиток подій призвів до того, що поки був експорт, лишки молока було куди дівати. Тож нинішні проблеми з продажами молока за кордон позначилися на ціні і загальній прибутковості галузі.