Консультація підготована: Геннадій Бондаренко, кандидат сільськогосподарських наук, експерт з годівлі тварин.
Високі температури повітря в поєднанні з підвищеною вологістю можуть призвести до поширення пухирчастої сажки (Ustilago maydis) на посівах як зернової, так і силосної кукурудзи в ряді регіонів України (Фото 1).
Фото 1. Ураження качана кукурудзи пухирчастою сажкою (Джерело: https://superagronom.com/hvorobi-grib/sajka-puhirchata-kukurudza-id16306)
Відповідно, перед виробниками молока постає питання, наскільки шкідливим є використання в годівлі молочної худоби ураженого сажкою зерна кукурудзи чи кукурудзяного силосу?
Слід відзначити, що на сьогодні не існує наукових даних, які б доводили токсичність пухирчастої сажки для великої рогатої худоби. Переконатися в безпечності сажки нам вдалося ще в 2016 році в одному з господарств України, яке через високу ураженість посівів кукурудзи, було вимушене заготовити близько 3000 т силосу кукурудзяного з високим ступенем ураження пухирчастою сажкою.
В результаті отримали дуже підозрілого вигляду чорний «як сажа» силос (Фото. 2), який не те що згодовувати коровам, а навіть взяти в руки було неприємно.
Фото 2. Силос кукурудзяний з високим ступенем ураження пухирчастою сажкою
Наша перша думка була, що цей силос є дуже небезпечним і прямо переповнений усіма можливими токсинами. Тому, для надійності, зразок було відправлено на дослідження вмісту мікотоксинів та загальну поживність до американської лабораторії.
Дослідження на 7 видів мікотоксинів (Aflatoxin B1, Aflatoxin B2, Aflatoxin G1, Aflatoxin G2, Vomitoxin, Zearalenone, T2 toxin) виявило відносно невелику кількість лише вомітоксину, на рівні 0,7 мг/кг. Цей мікотоксин є одним із найнебезпечніших для тварин в цілому, проте молочна худоба є менш чутливою до нього. Сучасні загальноприйняті рекомендації рекомендують не допускати в сухій речовині (СР) раціону для молочної худоби понад 5 мг/кг вомітоксину. Навіть якщо виходити з рекомендованих деякими дослідниками більш жорстких обмежень, на рівні 1,5 мг/кг, то виявлені 0,7 мг/кг вомітоксину в силосі кукурудзяному абсолютно не є проблемою. В раціоні, розрахованому на 22 кг СР було 10 кг СР цього силосу, тобто вомітоксинове навантаження із розрахунку на 1 кг СР становило лише 0,3 мг/кг (0,7 х 10 / 22). Тому уражений сажкою силос за вмістом мікотоксинів можна було вважати безпечним, і не було необхідності вводити в раціон спеціалізовані сорбенти.
Щодо загальної поживності силосу кукурудзяного, то результати дослідження не виявили чогось екстраординарного (таблиця 1).
Оскільки паразитуюча на рослині сажка активно споживає найбільш високопоживні та легкодоступні нутрієнти, то цілком логічним було очікувати зниженого вмісту крохмалю, низької перетравності НДК та високого вмісту неперетравної НДК (образно кажучи, «тирси») в силосі з високим ступенем ураження сажкою, - що ми в принципі і отримали. За індексом ферментованих в рубці вуглеводів силос був далеко не «ракетним паливом» для мікрофлори рубця (гарний силос починається із значення індексу 3,5).
Показники ферментації (за величиною рН, вмістом кислот) були оптимальними, хоча ураження силосної кукурудзи сажкою може погіршити ферментацію через знижений вміст цукру в масі. Тому в цій ситуації варто перестрахуватися і застосовувати при силосуванні спеціалізований силосний консервант для прискорення процесу ферментації.
Маємо певне перевищення норм вмісту аміаку, та КДК-зв’язаного нерозчинного сирого протеїну, що є ознаками надмірних термічних процесів під час силосування, але це скоріше було пов’язано з факторами менеджменту, ніж з сажкою (підвищений вміст сирої золи та недостатньо щільне трамбування маси).
Таким чином, проведені лабораторні дослідження розвіяли наші сумніви щодо безпечності силосу, і корови в подальшому це повністю підтвердили. Згодовування ураженого сажкою силосу абсолютно не призвело до загострення проблем із здоров’ям тварин. Більш того, в період згодовування такого чорного силосу нам вдавалося стабільно тримати досить високу молочну продуктивність (35-36 кг молока на дійну корову з вмістом жиру 3,6% та вмістом білку 3,3%). Ми не побачили негативного впливу сажки на споживання сухої речовини, хоча є думка, що спори можуть подразнювати носові ходи худоби та знижувати споживання.
Можна зробити висновок, що уражений сажкою кукурудзяний силос не є шкідливим для корів. Більш того, деякі автори стверджують, що кукурудза, уражена сажкою, має підвищений рівень протеїну, зокрема вищій вміст лізину, порівняно з нормальною кукурудзою. Ми не впевнені, чи мав місце в нашому випадку позитивний вплив грибкової біомаси сажки на молочну продуктивність корів, але в багатьох регіонах Мексиці з давніх часів дуже цінують смакові якості сажки, і вона є основою локального делікатесу «huitlacoche» (Фото 3).
Фото 3. Такос з сажкою, мексиканській делікатес (джерело: https://www.mexicoinmykitchen.com/huitlacoche-tacos/)
З часів ацтеків сажку цінували навіть вище м’яса, а зараз її часто називають «мексиканським трюфелем». Консервована кукурудза, уражена сажкою коштує там в магазинах вдвічі дорожче нормальної кукурудзи.
І хоч мексиканський досвід доводить, що сажка не є токсичною не тільки для корів, але й для людей, нам все ж таки варто, уникати ураження кукурудзи сажкою, і виконувати всі агротехнічні прийоми, спрямовані на зменшення ризику прояву цього грибкового захворювання рослин: дотримання сівозміни, добір здорового насінневого матеріалу, оптимальні строки сівби, очищення поля від післязбиральних решток тощо. Все ж таки сажка може забрати до 40% врожаю зерна кукурудзи, і відповідно, знизити вихід силосної маси з гектара та, як ми побачили на своєму досвіді, погіршити поживну цінність силосу через зменшення в ньому вмісту крохмалю та перетравної НДК.
Консультація надана експертами АВМ та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в рамках спільного проекту "Розвиток молочної галузі України" для підтримки господарств в умовах війни
! Якщо залишились питання – звертайтеся на гарячу лінію АВМ: office@avm-ua.org