Як досягти поставлених цілей в несприятливих умовах? Досвідом ведення молочного бізнесу ділиться генеральний директор СТОВ «Вітчизна».
Розкажіть, як з’явилось бажання працювати в молочному господарстві?
У 2000 році я проходив стажування на фермі в Німеччині, де й отримав натхнення розпочати власний молочний бізнес. Створив господарство у своєму селі на руїнах колгоспу — в старих молочнотоварних приміщеннях. Тоді це важко було назвати бізнесом, а більше диверсифікацією, оскільки до цього займався тільки рослинництвом.
Вам удалося наблизитись до рівня європейських господарств?
Ту ціль, що поставив собі у 2000 році, досяг. На господарстві, де проходило моє стажування, за два доїння з однієї корови фермер отримував 56 кг молока. На сьогодні, нашій фермі вдалось досягти такої продуктивності від корів третьої лактації. Ми свідомо зупинились на 7,5 – 8 тис. л з корови на рік і наразі боремось не за збільшення надоїв, а за збереження маржі. На жаль, собівартість росте у зв’язку зі здорожчанням електроенергії, пального і заробітної плати. Але як тільки з’являться сприятливі умови на ринку молока, будемо думати про збільшення надоїв до 9-10 тис. л.
Чи впроваджуєте сучасні технології в СТОВ «Вітчизна»?
Є загальноприйняті технології виробництва молока, якими й користуємось. У нас налагоджений процес виробництва й наразі працюємо над тим, щоб його дотримуватись. Проте, деякі новинки з семінарів лікувально-оздоровчої сфери таки включаємо в роботу ферми. Наприклад, ми вже третій рік використовуємо сексовану сперму.
Співпраця з Асоціацією виробників молока для вас продуктивна?
Вважаю нашу співпрацю з асоціацією надзвичайно продуктивною. Консультаційний центр АВМ дав нам цінні рекомендації, які ми стараємось дотримуватись. Крім того, слідкуємо за новинками від їхніх технологів: Сергія Филя, Валерія Лотоцького та Михайла Білоконя.
Яка у вас ситуація з персоналом, чи є дефіцит кадрів?
Традиційно маємо потребу у ветеринарах. На жаль, аграрні ВНЗ не готують професійних спеціалістів. Порятунком є семінари та центри підвищення кваліфікації. Загалом дуже важко знайти фахівців на молочні господарства в Україні. Наразі почали співпрацювати з кадровим агентством «Агроджоб» і сподіваємось скоро закрити вакансії.
Як мотивуєте своїх працівників?
В основному працівників мотивуємо заробітною платою та умовами праці. Крім того, нараховуємо бонуси, коли працівник досягає високих результатів у своїй роботі.
Що мотивує вас розвивати господарство далі?
Мене мотивує розуміння того, що молочне господарство – це моє. Шкода його втратити. Дуже багато було вкладено в ферму зусиль, ресурсів, зокрема й людських. Якщо в рослинництві плодючість можна повернути через рік-півтора, то по генетиці, надоях та поголів’ї потрібно 5-7 років, аби вийти на ефективний рівень.
Чи впливає ваше підприємство на життя односільчан?
З впевненістю скажу, що впливає. Ми сплачуємо 65% відсотків надходжень до місцевого бюджету, які йдуть на медицину, освіту, благоустрій та культурне життя села. Це потужна підтримка. Село розвивається і люди бачать тут своє майбутнє, тому не виїжджають, а залишаються на батьківщині.
Які фактори найбільше впливають на роботу господарства?
Найбільше впливає питання оренди землі. Кожен рік політики обіцяють з цим розібратись, але на жаль, з часом все більше землі відходить у тінь. Власник паю передає його під темний обробіток, залишаючи ферму без землі й, відповідно, район без фінансових надходжень. Звісно такі підприємства можуть запропонувати більш високу ціну за пай, адже вони не платять податків. Ми пояснюємо, що 18% - це податок з доходів фізичних осіб і 1,5% - військовий збір, але людям це нецікаво. За поточний рік ми втратили понад 100 га з обробітку, а бюджет району залишився без своїх законних коштів, тобто району доведеться скоротити витрати на освіту, медицину та інше.
Чи стикались з рейдерством?
Дякувати Богу з рейдерством не стикались. Ми не робимо різких рухів, не залазимо в сумнівні проекти, обережно працюємо з банками, постачальниками продукції та вивчаємо їх. Вдячні за інформацію від Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), завдяки якій аналізуємо постачальників. Хоча відхід землі в тінь я теж назвав би рейдерством.
Які профілактичні міри проти рейдерства ви застосовуєте?
Наводимо порядок с договорами оренди землі. Наприклад, у свій час ми надіялись, що договори оренди в 2014 році автоматично перейдуть до електронної бази даних. Проте, коли ми відновили доступ і перейшли туди, то побачили, що хтось “забував” вносити інформацію о них, тому протягом 2017-2018 років виправляємо цю ситуацію.
Чи вважаєте сучасну систему дотацій ефективною?
Сучасна система дотацій неефективна взагалі! Лише у 2009 та 2010 роках дотація була справді відчутною, далі все пішло на спад. Фактично з 2010 року робочих дотацій ми не отримували. Взагалі прикро, що зараз замість того, щоб сконцентруватись на роботі господарства, фермери змушені займатись політичними питаннями.
Як ви вважаєте, чи є необхідність в прийнятті закону «Про молоко та молоковмісні продукти» ?
Я двічі брав участь як представник від АВМ у слуханнях цього законопроекту на депутатських комісіях та нарадах. Він надзвичайно важливий, але на жаль, процес прийняття цього законопроекту дуже гальмується. Впевнений, коли його приймуть, ми зможемо зберегти попит на якісне молоко в Україні.
Чи вважаєте необхідним створення молочних кооперативів?
Об’єднуватись молочним господарствам в кооперативи потрібно! Але для цього необхідно спочатку скоригувати відповідні законодавчі норми. Впевнений, що молочний кооператив дозволить збільшити рентабельність та покращити умови на молочному ринку для виробників.
Яким бачите майбутнє СТОВ «Вітчизна»?
Будемо співпрацювати з АВМ та ВАР. Також не за горами участь у сільськогосподарському переробному кооперативі. А взагалі сподіваюсь, що налагодиться політична ситуація і з’явиться впевненість в завтрашньому дні.
Прес-служба АВМ