Фото: milkua.info
Станом на 8 червня ц. р. загальні збитки від війни в сільському господарстві України сягнули 4,3 млрд. дол. Ці цифри не остаточні, бо війна триває і втрати щодня ростуть. З якими основними викликами зіткнулись молочні ферми, пише портал milkua.info за матеріалами доповіді гендиректорки Асоціації виробників молока (АВМ) Ганна Лавренюк під час вебінару «Молочарство в умовах війни: проблеми, тенденції, практики», що відбувся 16 червня 2022 р.
Зокрема вона виділила таке:
- порушена логістика і втрата сировинно-збутових ланцюжків;
- нестача обігових коштів;
- брак виробничих ресурсів;
- дефіцит і здорожчання палива;
- нестача кадрів;
- втрати виробничих ресурсів;
- втрата фінансово-управлінської документації;
- ризики втратити новий врожай грубих кормів і зернових.
Найперша проблема, з якою довелось мати справу молочнотоварним фермам, особливо в постраждалих регіонах, — порушення логістики і збутових ланцюгів. Фермери не мали можливості реалізувати вироблене молоко, а також вирощених тварин попри дозвіл експорту з України товарної та племінної худоби, що могло б бути доволі серйозною підтримкою з надходження на підприємства обігових коштів. Тому сьогодні, крім активізації експорту молочних продуктів, завданням № 1 є погодження ветеринарних сертифікатів на транзит худоби через Болгарію і Румунію та активізація експорту на потенційні ринки. Все це разом могло б дати ресурс підприємствам для виживання.
На фермах критично бракує виробничих ресурсів: кормів, ветеринарних препаратів, племінного матеріалу тощо. Сьогодні дуже складно доставити навіть гуманітарну допомогу у вигляді засобів для виробництва на підприємства у прифронтовій зоні та на окупованих територіях через блокування окупантами та щільні обстріли.
Усі без винятку аграрії потерпають від дефіциту і здорожчання палива. Надзвичайно складна ситуація на підприємствах, що перебувають на тимчасово окупованій території в умовах відсутності електроенергії і зв’язку. Їм дизпаливо потрібне для роботи генераторів, щоб забезпечити роботу МТФ, а також життєдіяльність місцевих громад.
Аграрні підприємства відчувають нестачу кадрів через вимушену міграцію, мобілізацію, уже не кажучи про травми та загибель людей. Сьогодні кількість тимчасово переміщених осіб становить 6 млн., близько 7 млн. покинули Україну, а це головним чином жінки і діти. Штат МТФ складається переважно з жінок.
Приблизно 800 промислових молочних ферм постраждали від війни і зазнали втрат виробничих ресурсів: тварини, приміщення, с.-г. техніка, корми. Втрати не припиняються і нещодавній обстріл тваринницького господарства на Сумщині став цьому гірким свідченням.
З тимчасово окупованих регіонів почастішали повідомлення про крадіжки техніки та зерна. Російські загарбники чинять тиск і погрожують фізичною розправою власникам, які намагаються боронити свій бізнес.
Ще однією проблемою стала втрата фінансово-управлінської документації. Підприємства, які побували в окупації або перебували на лінії вогню, повідомляли про викрадення окупантами офісної оргтехніки і нищення документації. Без цього аграрії не можуть навіть зробити спробу подати заявку на участь у програмах держпідтримки, наприклад, із залучення кредитів.
У постраждалих від війни регіонах, тим більше в окупованих, існують великі ризики втратити новий урожай грубих кормів і зернових. Зокрема в Чернігівській, Київській, Сумській, Харківській областях після деокупації значна частина полів забруднена вибухонебезпечними предметами і підприємства не мають можливості безпечно зібрати корми. Частину полів і урожаю просто знищено.
На окупованих територіях Харківської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської, Луганської та Донецької областей аграрії не можуть вийти в поля, бо техніку блокують або відбирають. Під питанням виживання людей і ферм.
Рівень втрат молочних господарств свідчить про те, що їм потрібна суттєва підтримка. Ресурсів на відновлення у них майже не залишилось.
Попри критичні умови українські фермери навіть у тимчасовій окупації займаються волонтерством — діляться ресурсами, забезпечують харчовими продуктами фронт і місцеві громади.
Головне завдання сьогодні у молочарів вижити, зокрема й завдяки технічній та експертній підтримці, щоб після війни на нових засадах відбудувати ферми.
Нагадаємо, що за три місяці війни молочнотоварні ферми України втратили лише корів щонайменше 50 тис. голів.