Вірус Шамонда поширюється Європою: що потрібно знати молочним фермам України

Європа зіткнулася з новою для континенту епізоотичною загрозою — вірусом Шамонда (Shamonda virus, SHAV).

Влітку 2026 року вірус уперше виявили серед сільськогосподарських тварин у Центральній Європі. Відтоді він продовжує поширюватися, а 23 жовтня 2026 року перший випадок підтвердила Чехія — вірус виявили в абортованому плоді ВРХ у господарстві в окрузі Табор.

За даними ECDC, станом на 22 жовтня SHAV уже виявляли у тварин в Австрії, Бельгії, Франції, Німеччині, Ірландії, Італії, Ліхтенштейні, Люксембурзі, Нідерландах, Португалії, Іспанії, Швейцарії та на Джерсі. Після підтвердження випадку в Чехії географія поширення охоплює вже 14 європейських країн/територій.

Як вірус потрапив до Європи?

Вірус Шамонда відомий науці ще з 1965 року, коли його вперше ізолювали від великої рогатої худоби в Нігерії. У наступні десятиліття його виявляли переважно в Африці та Азії, зокрема в Японії.

У Європі SHAV уперше зафіксували влітку 2026 року. За даними німецького Інституту Фрідріха Леффлера (FLI), перші європейські випадки були пов'язані з півднем Німеччини, Швейцарією та Францією. При цьому точний час і механізм занесення вірусу до Європи досі не встановлені.

Важливо, що європейська ситуація виявилася генетично неоднорідною: у 2026 році виявлено два генетично відмінні європейські варіанти — SHAV-EU1 та SHAV-EU2.

Німеччина

FLI повідомляє про поширення SHAV у різних федеральних землях. У серпні вірус уже підтверджували у Баден-Вюртемберзі, Гессені, Баварії, Саарі та Саксонії, а також у коня та альпаки. Водночас точний масштаб поширення в Німеччині визначити складно, оскільки захворювання не підлягає обов'язковому повідомленню.

Франція

У Франції вірус виявляли у господарствах із ВРХ, де спостерігалися клінічні ознаки, зокрема лихоманка, падіння молочної продуктивності та репродуктивні порушення. Офіційні французькі та іспанські ветеринарні матеріали також фіксують циркуляцію обох європейських варіантів SHAV.

Іспанія

Іспанське Міністерство сільського господарства повідомляє про підтвердження SHAV типу 1 і типу 2 у господарствах із молочною та м'ясною ВРХ. У тварин спостерігалися лихоманка, діарея та зниження молочної продуктивності.

Загалом офіційна іспанська інформація вже включає серед територій із підтвердженими випадками також Австрію, Бельгію, Словенію, Ірландію, Італію, Ліхтенштейн, Нідерланди, Португалію, Францію, Німеччину, Швейцарію та Джерсі.

Як поширюється SHAV?

Вірус передається переважно через укуси кровосисних мокреців роду Culicoides.

Прямої горизонтальної передачі між тваринами наразі не підтверджено. Водночас описана можливість вертикальної передачі від матері до плода, що має особливе значення для вагітних тварин.

Саме тому поширення SHAV значною мірою залежить від активності переносників та погодних умов.

Які наслідки для молочних ферм?

У дорослої ВРХ інфекція може проявлятися:

• лихоманкою;
• діареєю;
• зниженням молочної продуктивності;
• абортами;
• мертвонародженнями;
• вродженими вадами розвитку плода.

За даними іспанського Міністерства сільського господарства, у деяких уражених господарствах падіння надоїв становило понад 20% протягом 7–10 днів, хоча фактичний перебіг захворювання може відрізнятися між господарствами.

При цьому WOAH наголошує: довгостроковий вплив європейських варіантів SHAV наразі ще неможливо достовірно оцінити. Особливо важливим залишається питання наслідків інфікування імунологічно наївних вагітних тварин.

SHAV потребує лабораторного підтвердження

Клінічні ознаки інфекції неспецифічні, тому діагностувати SHAV лише за симптомами неможливо.

WOAH рекомендує лабораторну діагностику, яка може включати:

• pan-Simbu PCR;
• специфічну RT-PCR;
• секвенування;
• серологічні дослідження та серонейтралізацію для диференціації від інших вірусів групи Simbu.

Для дослідження підходять зразки крові/сироватки від тварин у гострій фазі, а у випадку абортів або мертвонародження — зокрема тканини мозку та селезінки плода.

Це особливо важливо, оскільки SHAV споріднений із вірусом Шмалленберга (SBV) та іншими вірусами групи Simbu, а серологічні реакції між ними можуть перехрещуватися. Іспанські ветеринарні органи рекомендують для підтвердження використовувати специфічну серонейтралізацію.

Чи є SHAV карантинною хворобою в ЄС?

На сьогодні — ні.

Оскільки SHAV вперше зафіксовано у ЄС влітку 2026, наразі інфекцію не включено до переліку хвороб ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2018/1882. Отже, його виявлення саме по собі не запускає автоматичний загальноєвропейський режим карантинних заходів чи ерадикації.

Так само SHAV не є хворобою, що підлягає обов'язковому повідомленню до WOAH. Водночас WOAH закликає країни добровільно повідомляти про випадки відповідно до статті 1.1.5 Кодексу здоров'я наземних тварин, щоб покращувати моніторинг поширення та епідеміології вірусу.

Це створює важливий нюанс: офіційно підтверджена кількість випадків може не відображати реального масштабу циркуляції вірусу.

Приклад Чехії

Після поширення SHAV у Європі Чехія з 1 жовтня 2026 року запровадила обов'язкове дослідження на вірус у випадках:

• абортів у ВРХ;
• народження телят із мальформаціями;
• мертвонародження або народження нежиттєздатних телят.

23 жовтня саме завдяки такому моніторингу було підтверджено перший випадок SHAV у країні.

Чеська ветеринарна служба також рекомендує за наявності гострих клінічних ознак, зокрема лихоманки та падіння надоїв, розглядати можливість лабораторного дослідження тварин на SHAV та на період клінічних проявів обмежувати переміщення тварин із господарства.

Чи становить SHAV небезпеку для людини?

Це питання наразі вивчається.

22 жовтня ECDC повідомив про перший документований випадок інфікування людини SHAV у Франції. Пацієнт мав тяжке захворювання, що супроводжувалося значним імунодефіцитом, і помер на початку жовтня.

Водночас ECDC наголошує, що поки що це єдиний відомий випадок, а шляхи зараження та роль вірусу в смерті пацієнта продовжують досліджуватися. Передачі від людини до людини не встановлено.

WOAH також зазначає, що історично SHAV не розглядався як причина захворювань людини, але щодо європейських варіантів його потенційна зоонозна роль ще недостатньо вивчена.

Що робити українським молочним фермам?

Поки що підстав для паніки немає. Але підстави для посилення ветеринарного моніторингу та біобезпеки є.

АВМ рекомендує господарствам:

1. звертати особливу увагу на раптове падіння надоїв, лихоманку та діарею;
2. посилити моніторинг абортів, мертвонароджень та вроджених вад телят;
3. у відповідних випадках включати SHAV до диференційної діагностики поряд із вірусом Шмалленберга та іншими інфекціями групи Simbu;
4. забезпечити своєчасний відбір та направлення зразків до лабораторії для підтвердження діагнозу;
5. посилити заходи контролю за поширенням кровосисних комах — фізичні бар'єри, зменшення місць виплоду переносників, моніторинг їх чисельності та застосування дозволених ветеринарних засобів;
6. уважно стежити за епізоотичною ситуацією в країнах Центральної та Східної Європи.

Водночас важливо пам'ятати: заходи боротьби з переносниками знижують ризик, але не можуть гарантувати повного захисту стада.

Висновок

SHAV — це новий виклик для європейського тваринництва, масштаби та довгострокові наслідки якого ще вивчаються.

Для України головне завдання зараз — не чекати появи першого випадку, а підготувати систему раннього виявлення.

АВМ продовжує моніторити ситуацію та буде оперативно інформувати молочні господарства про нові дані щодо поширення, лабораторної діагностики та профілактики вірусу Шамонда.

Біобезпека, рання діагностика та уважний ветеринарний моніторинг — найкраща підготовка до нової епізоотичної загрози.
 

---

Офіційні джерела

• WOAH — Shamonda virus: офіційна інформація та рекомендації
• ECDC — перший документований випадок SHAV у людини
• Friedrich-Loeffler-Institut — актуальна ситуація щодо SHAV у Німеччині
• Státní veterinární správa ČR — перший випадок SHAV у Чехії
• Міністерство сільського господарства Іспанії — офіційна інформація про SHAV

Пресслужба Асоціації виробників молока