В листопаді українські компанії скоротили виручку за більшість експортованих молочних продуктів відносно жовтня. Виключенням стали молоко та вершки, згущені, збільшення поставок яких дозволило вивести показники експорту в плюс, – про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.
За попередніми даними ДССУ, в листопаді 2025 року було експортовано 10,41 тис. т молочних продуктів на суму 27,56 млн дол. Натуральні обсяги експорту збільшилися на 16% відносно жовтня, а грошова виручка виросла на 12% порівняно з попереднім місяцем. Відносно листопада 2024 року натуральні обсяги експорту виросли на 18%, але грошова виручка скоротилася на 1%. В січні-листопаді 2025 року Україна експортувала 121,53 тис. т (+10%) молочних продуктів на суму 375,43 млн дол. (+35%).
Головними експортними категоріями у листопаді були наступні товари:
- Молоко та вершки, згущені – 32%;
- Сири – 22%;
- Масло вершкове – 18%.
У листопаді 2025 року Україна суттєво збільшила натуральні обсяги експорту молока та вершків, згущених до 3,63 тис. т (+82%), а також підвищилися відвантаження вершкового масла до 743 т (+4%), казеїну до 356 т (+6%) та молока та вершків, не згущених (+3%). Скоротилися обсяги поставок кисломолочних продуктів до 506 т (-17%), сирів до 1,27 тис. т (-10%), морозива до 316 т (-9%) та молочної сироватки до 1,29 тис. т (-2%) відносно жовтня 2025 року. Порівняно з листопадом 2024 року Україна найбільше наростила експорт молока та вершків, згущених (+54%), молочної сироватки (+51%), кисломолочних продуктів (+35%), а також збільшила обсяги відвантажень молока та вершків, не згущених (+20%), вершкового масла (+16%) та морозива (+6) на зовнішні ринки. Водночас, скоротилися натуральні обсяги експорту сирів (-11%) та казеїну (-63%) відносно листопаду минулого року.
Відносно листопада 2025 року найбільше збільшилася грошова виручка за відвантажене молоко та вершкі, згущені до 8,82 млн дол. (+77%) та казеїну (+10%), що перекрило скорочення виручки по кисломолочним продуктам (-27%), морозиву (-10%), сирам (-8%), вершковому маслу (-3%) та молочній сироватці (-1%). Порівняно з листопадом 2024 року найбільше збільшилася грошова виручка за експортовані молочну сироватку (+74%), молоко та вершки, згущені (+42%), кисломолочні продукти (+41%). Скоротилася грошова виручка за експортованиі сири (-9%) та казеїн (-61%).
Щодо географії експорту, то в січні-листопаді 2025 року найбільші обсяги молока та вершків, не згущених (91%), кисломолочних продуктів (84%), масла вершкового (30%) та сиру (34%) були відвантажені в Молдову, молока та вершків, згущених (18%), молочної сироватки (35%) та казеїну (47%) в Польщу, а морозива (29%) у Німеччину.
Георгій Кухалейшвілі припускає, що збільшення поставок згущеного молока в листопаді на експортні ринки, скоріш за все, було пов’язано з сезоном випічки. Восени-взимку домогосподарства та пекарні збільшують закупівлі інгредієнтів для випікання, оскільки зростає споживання хліба, булочок, пирогів та печива. Пік сезону приходиться на грудень, коли святкують Хануку, Різдво та Новий Рік. З іншого боку, скоротилася експортна виручка за відвантажені сири, вершкове масло, кисломолочні продукти, що свідчить про не зовсім сприятливу ситуацію для трейдерів на світовому молочному ринку, де існують надлишки молока-сировини та готової продукції.
Виробництво молока у більшості виробничих регіонів у 2024-2025 рр. росло швидше, ніж споживання. Пропозиція молока виявилась вищою за очікувану, що створило надлишки молочного жиру та білка. Серед причин, які заохочували фермерів нарощувати надої, були здешевлення кормів, зниження витрат на енергоносії, покращення погодних умов, відсутність сильного регуляторного тиску у США і частині Латинської Америки, а також збереження стабільної продуктивності корів в ЄС попри добровільне скорочення поголів’я в окремих країнах-членах. В умовах нестабільності на світовому молочному ринку багато молокопереробних підприємств у 2024-2025 рр. переорієнтувалися на виробництво таких продуктів з тривалим терміном зберігання, як тверді сири, вершкове масло та сухі молочні продукти.
Однак, після інфляційного тиску 2022-2023 рр. споживчий попит на жирні молочні продукти у ЄС та США відновлювався повільно. У ЄС споживання масла та сирів зменшилось у готельно-ресторанному бізнесі, на підприємствах харчової промисловості та в домогосподарствах. У США скоротились продажі сирів в супермаркетах через зниження купівельної спроможності населення. Зменшилося використання масла у переробці. Китай та країни Південно-Східної Азії скоротили імпорт молочних продуктів через великі внутрішні запаси та слабку економічну активність. Тому у світі з’явився значний надлишок молочної продукції, який не встигає переварити поточний рівень попиту. Склади молокопереробних підприємств заповнені біржовими товарами. Скоріш за все, складські запаси нормалізуються в 3-4 кварталі 2026 року внаслідок зниження обсягів надою в США та ЄС на тлі зниження прибутків у фермерів.
У листопаді 2025 року Україна імпортувала 5,55 тис. т молочних продуктів на суму 30,91 млн дол. Відносно жовтня 2025 року натуральні обсяги імпорту скоротилися на 6%, а відносно листопада 2024 року скоротилися на 6%. В січні-листопаді 2025 року Україна імпортувала 58,16 тис. т (+10%) молочних продуктів на суму 300,65 млн. дол. (+20%). Найбільша частка від загальних натуральних обсягів імпорту в вересні 2025 року припадає на сири (64%). Найбільшим постачальником сирів в Україну в січні-листопаді була Польща з часткою в 64%. З Польщі завозилася в Україну більшість інших молочних продуктів за виключенням вершкового масла та казеїну, де перші позиції займає Німеччина.
Зовнішньоторговельне сальдо в листопаді було негативним і становило -3,35 млн. дол., вірогідно, внаслідок напливу в Україну дешевого згущеного молока, сирів та кисломолочних продуктів з Європи.
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ у Facebook | Telegram
Пресслужба Асоціації виробників молока