Про це повідомляє milkua.info.
Сезон великого молока прийшов в Україну раніше звичайного — ще наприкінці січня. Так вирішили переробники і почали знижувати закупівельні ціни. Фермер отримує все менше, а споживач мусить платити так само, а за сир і масло — навіть більше.
Джерело: аналітичний відділ АВМ.
«АВМ постійно відстежує ситуацію на ринку молока і вимальовується така картина: починаючи з жовтня 2016 ціни на сировину у світі зростали (наприклад, в ЄС), або ж сягнувши певної позначки, залишались стабільними, що характерно для Нової Зеландії. Зниження цін не було. В Україні станом на 22 березня ціна за кілограм молока екстраґатунку, якого на ринку і так мало, скотилась до 8,5 грн./кг, тобто фактично до рівня собівартості. У чому причина і як виживати виробнику молока? Адже з нового року він немає жодної державної підтримки, незрозуміло, що буде з ринком землі, ніхто не розуміє, як складатиметься ситуація з заразним вузликовим дерматитом», — такі невтішні факти навів голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун на засіданні ініціативної групи, що відбулось 28 березня. У її роботі взяли участь виробники молока з центральних та південних областей України, представники ФАО, ЄБРР та кількох переробних компаній.
Дещо прояснив ситуацію зі станом молочного ринку в Україні і світі провідний економіст відділу інвестицій ФАО Андрій Ярмак. Він зазначив, що якщо за минулий рік прибутковість виробництва молока в Україні дещо зросла, то прибутковість переробки впала на 24%.
«Те, що зараз відбувається з ціною, є результатом того, що переважна більшість українських молокопереробних підприємств фактично є банкротами. Минулого року їх фінансовий стан погіршився. Розрахунок за сировину може стати для більшості проблемою, бо навіть не зважаючи на зниження ціни на сире молоко, фінансові показники переробників продовжують погіршуватись. Переробні компанії несуть великі втрати через зниження експорту і втрату внутрішнього ринку, бо через недовіру споживач іде на базар», — пояснює Андрій Ярмак.
За словами експерта, ситуація на світовому молочному ринку також далека до стабілізації. В другій половині 2016-го відбувся різкий ріст ціни, однак учасники ринку значно переоцінили тепми відновлення попиту на молочну продукцію. Як наслідок, на початок 2017-го маємо рекордні запаси сухого молока та інших біржових продуктів, крім масла. Споживання зростає дуже повільно, а виробництво, навпаки, швидко.
Наслідки перевиробництва стали дуже відчутні в лютому і ціни на світовому ринку обвалились. Вони знову скочуються до того рівня, з якого почали зростати.
На думку Андрія Ярмака, світові ціни впливають на український ринок, та все ж основну причину в складній ситуації він вбачає в неефективності переробних підприємств: «Значна частина переробників країни мають дуже важкий фінансовий стан, бо не навчились експортувати і на внутрішньому ринку продають надзвичайно неефективно; немає жодних ініціатив з пропагування безпечності молока і якості продукції, немає жодної системи оцінки, яка б підтверджувала, що це молоко краще, ніж базарне. І розмови про старт сезону великого молока і про те, що йому, переробнику, треба “доганяти” полицю — просто відмовки і намагання перекласти свою неефективність на інших».
Як зазначили учасники ініціативної групи, проблема ще й у тому, що якісна сировина, як з’ясувалось, нікому не потрібна. Наприклад, агрохолдингу, що поставляє на переробку щодня 300 тонн молока 2-го ґатунку, переробник платить кращу ціну, ніж виробнику якісної сировини, що поставляє лише 30 тонн.
«В Україні немає ринку преміальних продуктів, на виробництво яких можна було б здавати сировину екстраґатунку, і тому виробник сировини повністю залежить від переробника», — пояснює експерт ФАО.
Як можна захистити сільгоспвиробників, які вже вклали мільйони у виробництво якісної молочної сировини? Вихід є — КООПЕРАЦІЯ.
«Цікава річ: чим ближче ти знаходишся до споживача, тим більший контроль маєш над ціною. Виробникам сировини треба рухатись до споживача через кооперацію, але вибір тільки за вами. І тоді вам доведеться нарікати тільки на себе, якщо щось піде не так», — переконаний Андрій Ярмак.
Крім переробки молока, на його думку, цікавою є тема відгодівлі бичків молочних порід. У перерахунку на молоко додатковий дохід від відгодівлі навіть без переробки становить 2500–2700 тис. л молока на 1 фуражну корову. Це еквівалент додаткового доходу, який на сьогоднішній день українські виробники молока недоотримують. Тому варто уважніше придивитись до суміжних галузей як до джерел додаткового доходу.
Як пояснив економіст ФАО, створення кооперативного заводу з переробки молока вимагає значно більших інвестицій (приблизно 20–25 млн. дол.), ніж майданчиків для відгодівлі і заводу для забою та переробки яловичини. Він може обійтися від 3,5 до 6 млн.дол. При цьому, переробку треба створювати з нуля, бо в Україні таких потужностей немає. Продати молочні продукти складно через високу конкуренцію. З яловичиною ситуація значно привабливіша, адже поруч великі ринки збуту — Близький Схід, ЄС.
«Що стосується кооперації, є кілька шляхів, але якщо реалізувати і молочний і м’ясний проект, то це було б набагато краще. Зрозуміло, що такі проекти не робляться за рік чи два. Але нам є куди рухатись і казати, що все погано, буде неправильно. Сьогодні у світі мінімальна ціна на бичка, відгодованого до м’ясних кондицій, масою 500 кг (але бажано 550) становить 3,40 дол./кг живої ваги. А ми тішимось, що у нас вона піднялась до 1,5 дол./кг. Ми втрачаємо дуже багато, не відгодовуючи бичків», — ділиться думками і розрахунками Андрій Ярмак.
За роки співпраці АВМ і ФАО проробили чималу роботу у напрямку пошуків підвищення ефективності виробництва, ринків збуту і кооперації. До того ж, як переконують фахівці впливових міжнародних інституцій, сьогодні ЄБРР та інші фінансові групи мають кошти і шукають проекти для інвестування, зокрема й у кооперацію. Треба лише зробити прозорий і зрозумілий бізнес.
Кооперацію як форму співпраці підтримали і переробники: «Якщо говорити про перспективи молочного бізнесу загалом, то виробництво сировини і переробка дуже взаємозв’язані. Зараз ми без вас нічого не зробимо, а ви без нас. Звісно, ви можете скооперуватись, але тоді ви станете нами — переробниками. Як вибудовувати правильні стосунки, щоб усі були у виграші? І одним і другим треба працювати над підвищення своєї ефективності і пошуком шляхів додатково разом заробляти більше.
Це може бути пряма кооперація з будівництвом переробного заводу, чи непряма кооперація, але це однозначно мають бути довготривалі довірливі стосунки, коли ми зможемо на тривалий період установити певну ціну і потім, по його завершенню, ділити спільно зароблений прибуток.
Однозначно переробник має перейти на сировину екстраґатунку і шукати ринки збуту. І щоб завоювати ринки Близького Сходу чи Китаю, нам апріорі треба бути дешевшими. Це тривалий період. Нам треба багато і цілеспрямовано працювати і не тільки у себе на підприємствах, а в Україні, для поліпшення якості сировини, іміджу України на зовнішніх ринках і її молочної продукції всередині країни. Це має бути спільна робота над якістю, собівартістю і тим, як ділити прибуток чи збиток, який разом матимемо».
Учасники зустрічі торкнулись цілої низки наболілих питань: якщо кооперуватись, то яку модель співпраці обрати, яку продукцію виробляти, робити ставку на біржові продукти і експорт, чи орієнтуватись на внутрішнього споживача, які маркетингові стратегії обрати.
Як зазначив Микола Северин, власник молочного підприємства з Черкащини: «Нам треба навчитись довіряти один одному. Треба приймати виважені рішення, адже кошти наші і тільки нам вирішувати, чи вкладати їх в проект. За нас цього ніхто не зробить, а час іде. Якщо хочемо просто дочекатись, коли потонемо, то давайте дочекаємось і поспостерігаємо, як це буде. Якщо хочемо рухатись вперед, то давайте будемо рухатись вперед. Я хочу рухатись вперед».
Для того, щоб приймати остаточні рішення, ініціативна група доручила, а фахівці з ФАО погодились на основі вже наявної інформації про бажаючих долучитись до проекту з кооперативної переробки розробити і прорахувати економічну доцільність різних моделей з урахуванням обсягів сировини, певних видів продукції, цільового споживача та маркетингових стратегій. І вже наступного разу винести на розгляд ініціативної групи конкретні пропозиції.