Ставлення до сиру в різних країнах світу дуже відрізняється: десь це делікатес або імпортний продукт, а десь обов’язкова частина щоденного раціону. Згідно прогнозу Research and Markets, світовий ринок сиру зросте з 208,06 млрд доларів у 2025 році до 317,61 млрд доларів у 2033 році, демонструючи середньорічний темп зростання (CAGR) 5,43%.
Франція традиційно асоціюється із сиром, і це цілком заслужено. У країні налічується 246 офіційно визнаних видів сиру, серед яких брі, рокфор і камамбер, пов’язані з конкретними регіонами та багатовіковими традиціями виробництва. У середньому француз споживає 27,4 кг сиру на рік. Це понад пів кілограма щотижня. Загальна кількість видів сиру у Франції оцінюється від 400 до понад 1000. Водночас у 2024 році близько чверті французів заявили, що почали їсти менше сиру через екологічні міркування, що свідчить про вплив сучасних трендів навіть на дуже сильні традиції.
Швейцарія також входить до світових лідерів за споживанням сиру. В країні споживають понад 20 кг сиру на людину на рік. Сир швейцарці їдять у різних формах: у сендвічах, як закуску, на обід і вечерю, у вигляді фондю чи раклету. Це близько одного фунта на тиждень. У 2022 році Швейцарія виробила близько 200 тис. тонн сиру. В країні існує понад 700 видів сиру. Близько 45% молока в Швейцарії переробляється на сир. Майже 40% швейцарських сирів експортується у понад 70 країн світу, що робить сир важливою експортною продукцією.
Греція є однією з країн із найвищим рівнем споживання сиру у світі. Загальне споживання становить близько 25 кг на людину на рік, з яких понад 12 кг припадає на фету. Таким чином, майже половина всього споживаного сиру у Греції це саме фета. З 2002 року фета має статус захищеного географічного продукту (PDO) в ЄС. Так може називатися лише сир, виготовлений у визначених регіонах Греції з овечого молока або суміші з козячим молоком (до 30%).
В Італії споживання сиру становить 22-23 кг на людину на рік. Хоча це трохи менше, ніж у деяких сусідів, різноманіття і значення сиру в італійській кухні є надзвичайно великими. У 2022 році в Італії було вироблено 202 тис. тонн сиру Grana Padano PDO та 160 тис. тонн Parmigiano Reggiano PDO. Окремо варто відзначити моцарелу, яка становить 78,7% усього виробництва сиру в країні за даними USDA.
Нідерланди очолили рейтинг країн-любителів сиру за версією агенції Mintel із показником 76,8 бала. Сир є частиною культури країни ще з XV століття. Голландські сири, зокрема гауда та едам, добре відомі у світі. У 2023 році роздрібні продажі гауди були на 33% вищими, ніж у 2018 році. Нідерланди є не лише великим споживачем, а й одним із провідних експортерів сиру разом із Німеччиною, Італією та Францією.
Німеччина є справжнім гігантом сирного ринку. У 2023 році вона виробила понад 2 млн тонн сиру, ставши найбільшим виробником у ЄС. Споживання сиру на душу населення перевищує 50 фунтів на рік, що ставить країну в один ряд із Нідерландами та Швейцарією. Найпопулярнішими є напівтверді, напівм’які сири та вершковий сир. Німеччина також є найбільшим експортером сиру у світі з обсягом експорту на 12,95 млрд доларів США на рік.
Станом на початок 2026 року у США внутрішнє споживання сиру залишається ключовим фактором підтримки ринку та частково компенсує слабший інтерес з боку покупців на зовнішніх ринках. Водночас традиційний драйвер попиту на сири – піца, поступово втрачає темпи зростання. Кількість піцерій у США за останні чотири роки фактично не зростає, а споживання сиру на душу населення також стабілізувалося (близько 19,1 кг сиру на душу населення).
Піцерії, які раніше були другим за популярністю форматом закладів харчування у США, тепер поступаються кав’ярням і ресторанам мексиканської кухні. У 2024 році піца посіла лише шосте місце за обсягами продажів серед мереж ресторанів, тоді як у 1990-х роках була на другому місці. Серед причин такого тренду експерти назівають зростання конкуренції в доставці їжі, подорожчання піци після COVID-19 та насичення ринку.
Попри це, експерти бачать потенціал зростання споживання піци і сиру за межами США, зокрема в Японії та Південній Кореї. Водночас Близький Схід і Північна Африка стають дедалі важливішими ринками для експорту молочної продукції. За оцінками AHDB, до 2034 року цей регіон стане другим найбільшим чистим імпортером продовольства у світі. Зростання населення та обмежене власне виробництво стимулюють попит, зокрема на сир. Експорт британського сиру, особливо чеддера, до Саудівської Аравії та ОАЕ стабільно зростає з початку десятиліття, що підтверджує перспективність цього напрямку для світового молочного ринку.
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ у Facebook | Telegram
Пресслужба Асоціації виробників молока