За даними ДСНС, третина території України залишається контамінованою вибухонебезпечними предметами, зокрема й с/г угіддя. За попередніми прогнозами, у 2023-му посівні площі під с/г культурами скоротяться на 7 млн га (до війни засівали 29 млн га) - тобто МІЛЬЙОНИ ГЕКТАРІВ НЕ БУДУТЬ ЗАСІЯНІ через замінування.
Генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ) Ганна Лавренюк говорить, що на сьогодні аграрії подали понад 500 заявок на Мінагрополітики про необхідність огляду і розмінування майже 2,5 млн га.
Найбільш забрудненими залишками снарядів, мін тощо є Херсонська, Миколаївська та Харківська області, де першочергового розмінування потребують понад 800 тис. га сільськогосподарських угідь.
Наразі розмінуванням територій займаються державні установи - саперні бригади ДССТ, ДСНС, Нацгвардії, Нацполіції. Але їх першочерговим завданням є розмінування цивільних та інфраструктурних об'єктів (житла, лікарні, садочки, школи, держустанови, дороги, лінії електропередач тощо), щоб убезпечити громадян.
“Тим часом тваринники з уражених областей потерпають, адже рахунок іде на дні і без термінового гуманітарного розмінування хоча б частини сільськогосподарських угідь вони не встигнуть цьогоріч посіяти кормові культури для заготівлі силосу та сіна, що складають понад половину щоденного раціону корови”, - підкреслює Ганна Лавренюк.
Для заготівлі достатньої кількості грубих кормів на рік для одної корови необхідно мінімум 1 га. Тобто фермі на 500 корів потрібно щонайменше 500 га у структурі посівів відводити для вирощування кормів для худоби.
Для обладнання однієї групи саперів з 10 осіб треба в сер. 100-150 тис. дол.
“Наразі в Україні вже працює новітня броньована розмінувальна техніка, якою оператори-сапери керують дистанційно, що значно знижує ризики для їх здоров'я і життя. Так, фонд United24 придбав Armtrac-400, фундація Говарда Баффета передала у Херсонську та Миколаївську область дві аналогічні машини та анонсують доставку ще 6-ти. Проте потреби в десятки разів більші, адже одна така машина може розмінувати за добу в середньому 2000 кв.м, а це 0,2 га.
Тобто щоб однією такою машиною розмінувати, скажімо 1000 га, потрібно буде 5000 днів або майже 14 років", - наголошує Ганна.
АВМ звертає особливу увагу на гостру ситуацію у Харківській області та потребу у розмінуванні сільськогосподарських угідь молочних господарств.
Тому Мінагрополітики, Мінекономіки та АВМ звертаються по допомогу до фондів та організацій із гуманітарного розмінування. Низка з них вже анонсували наміри включитися:
- ФАО планують виділити близько 50 млн євро на програми гуманітарного розмінування,
- ЄС анонсували підготовку програм на 25 млн євро, уряд Канади — на 11 млн дол.
Разом із тим Ганна Лавренюк зазначає, що дуже приблизна вартість розмінування сільськогосподарських угідь, які потребують цього першочергового, — 1,5 млрд доларів.
Чому розмінування є критично необхідним, з якими ризиками зустрічаються господарства з прифронтових та деокупованих територій, як поточний стан розмінування може позначиться на цінах на молочні продукти - у коментарі Ганни Лавренюк Суспільному:
Пресслужба Асоціації виробників молока
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ в facebook.
Читайте також: