За результатами вебінару минулого тижня, IFCN констатує, що від 05.05. зміни в глобальній молочній ситуації незначні. В цілому прогноз середньосвітової ціни на молоко залишився майже без змін, за винятком більш позитивного сценарію для ключових виробників. Так, для ЄС середньопрогнозовану ціну збільшили на 1 дол. ― до рівня 29,9 дол./100 кг, а для США ― на 1,4 дол., до 29,4 дол./100 кг.
Драйвером для зміни прогнозів послугували ті заходи державної підтримки, які були нещодавно анонсовані центральними та місцевими урядовими структурами цих країн. Так, Єврокомісія виділила фінансову підтримку в розмірі 30 млн. євро на зберігання до кінця року у приватних складах близько 330 тис. тонн біржових молочних товарів (СЗМ, масло та сир), запаси яких почали накопичуватися в період світового карантину. Крім того, уряди окремих країн ЄС запровадили додаткову підтримку для свої фермерів.
Зокрема, найтурботливішою виявилася Франція, яка виділила 7 млрд. євро для підтримки від великого до дрібного бізнесу, серед якого і аграрний. Також тут присутні активні ініціативні заклики та акції, направлені на підвищення споживання сирів, попит на які серйозно впав.
Уряд Італії виділив 100 млн. євро для підтримки середнього та малого аграрного бізнесу, хоча він, за коментарями Альберто Менгі, експерта Центру дослідження продукції тваринництва (Centro Ricerche Produzioni Animali S.p.A., CRPA), постраждав значно менше, порівняно з іншими галузями економіки. Тим часом загальна ситуація в італійському молочному секторі переживає жваве відновлення. За словами доповідача, з березня тут ростуть продажі молочних продуктів в ритейлі: ультрапастеризованого молока (+19%), твердих сирів (+27%), моцарелли (+49%), йогуртів (+5%).
Проте ріст попиту в європейському ритейлі, поки що, не компенсує загального падіння, яке зумовлене скороченням експорту та продажів в ГоРеКа, оскільки їх частка в структурі реалізації є найбільшою. У зв’язку з цим, великі переробники анонсували про скорочення закупівлі сировини на 3% та звертаються до виробників з проханням скоротити виробництво молока.
Отже, країни-виробники комплексно підходять до вирішення проблеми, проте такі заходи можуть бути недостатніми, оскільки значна частка їхньої продукції орієнтована на експортні ринки (Німеччина – 50%, Франція ― 40%). Тому «здоров’я» їх молочної галузі значним чином буде залежати від темпів відновлення світового попиту, а він формується країнами-імпортерами, більша частина яких є сировинними державами з доходами, що залежать від торгівлі енергоносіями. У зв’язку з цим у експертному середовищі світову рецесію визнано одним із чинників, котрий має найбільший тиск на процес відновлення глобального попиту.
Джерело: IFCN