Сезон великого молока прийшов цьогоріч в Україну раніше звичайного — ще наприкінці січня. Так вирішили переробники і почали знижувати закупівельні ціни. Фермер отримує все менше, а споживач мусить платити так само, а за сир і масло — навіть більше. Експерти галузі вважають, що таким чином переробник перекладає свою неефективність на інших учасників ринку. Що далі? Аналізували ситуацію і шукали способи виходу зі складної ситуації учасники ініціативної групи, засідання якої відбулось 28 березня. В її роботі взяли участь виробники молока з центральних та південних областей України, представники ФАО, ЄБРР та кількох переробних компаній.
Про це повідомляє milkua.info.
Молочний ринок знову лихоманить
«АВМ постійно відстежує ситуацію на ринку молока, і вимальовується така картина: починаючи з жовтня 2016 ціни на сировину у світі зростали (наприклад, у ЄС), або ж, сягнувши певної позначки, залишалися стабільними, що характерно для Нової Зеландії. Зниження цін не було.
В Україні станом на 22 березня ціна за кілограм молока екстраґатунку, якого на ринку і так мало, скотилась до 8,5 грн./кг, тобто фактично до рівня собівартості. Переробники пояснюють це настанням сезону великого молока. При цьому вартість молочної продукції на полицях магазинів не падає, а подекуди й росте. У чому причина і як виживати виробникові молока? Адже з нового року він не має жодної державної підтримки, незрозуміло, що буде з ринком землі, ніхто не розуміє, як складатиметься ситуація з заразним вузликовим дерматитом», — з таких невтішних фактів почав розмову голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.
Графік 1. Закупівельні ціни на молоко у світі, євро/кг*
*ціни зведено до базових показників: жирність – 3,4%, білок – 3%.
Джерело: аналітичний відділ АВМ.
Графік 2. Динаміка цін на сире молоко та молочні продукти, грн./кг (із ПДВ)
.jpg)
Джерело: аналітичний відділ АВМ.
Пояснив ситуацію зі станом молочного ринку в Україні та світі провідний економіст відділу інвестицій Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. Він зазначив, що коли прибутковість виробництва молока в Україні за минулий рік дещо зросла, то прибутковість переробки впала на 24%.
«Те, що зараз відбувається з ціною, є результатом того, що переважна більшість українських молокопереробних підприємств фактично банкроти. Торік їхнє фінансове становище погіршилося. Розрахунок за сировину може стати для більшості проблемою, бо навіть незважаючи на зниження ціни на сире молоко, фінансові показники переробників продовжують погіршуватись. Переробні компанії зазнають великих втрат через зниження експорту, а також втрату внутрішнього ринку, бо через недовіру споживач іде на базар», — прокоментував Андрій Ярмак.
За словами експерта, ситуація на світовому молочному ринку також далека до стабілізації. В другій половині 2016-го відбувся різкий ріст цін, однак учасники ринку переоцінили темпи відновлення попиту на молочну продукцію. Внаслідок чого на початок 2017-го маємо рекордні запаси сухого молока та інших біржових продуктів, крім масла. Споживання зростає дуже повільно, а виробництво, навпаки, швидко.
Наслідки перевиробництва стали дуже відчутні в лютому, і ціни на світовому ринку обвалились. Вони знову скочуються до того рівня, з якого почали зростати.
На думку Андрія Ярмака, світові ціни хоч і впливають на український ринок, та все ж основна причина складної ситуації — в неефективності переробних підприємств: «Значна частина переробників країни в дуже важкому фінансовому становищі, бо не навчились експортувати і на внутрішньому ринку продають надзвичайно неефективно; немає жодних ініціатив з пропагування безпечності молока і якості продукції, немає жодної системи оцінки, яка б підтверджувала, що це молоко краще, ніж базарне. І розмови про старт сезону великого молока та про те, що йому, переробникові, треба “доганяти полицю”», — просто відмовки й намагання перекласти свою неефективність на інших».
Як зазначили учасники ініціативної групи, проблема ще й у тому, що якісна сировина, як з’ясувалось, нікому не потрібна. Наприклад, агрохолдингові, який поставляє щодня 300 тонн молока 2-го ґатунку, переробник платить кращу ціну, ніж виробникові якісної сировини, що поставляє лише 30 тонн.
«В Україні немає ринку преміальних продуктів, на виробництво яких можна було б здавати сировину екстраґатунку, і тому виробник повністю залежить від переробника», — пояснює експерт ФАО.
Як можна захистити сільгоспвиробників, які вже вклали мільйони у виробництво якісної молочної сировини?
Рятування потопаючих — справа рук самих потопаючих
Вихід є: КООПЕРАЦІЯ. «Цікава річ: чим ближчий ти до споживача, тим більший контроль маєш над ціною. Виробникам сировини треба рухатись до споживача через кооперацію, але вибір тільки за ними самими. І нарікати тоді доведеться лише на себе, коли щось піде не так», — переконаний Андрій Ярмак.
Крім переробки молока, на його думку, цікавою є тема відгодівлі бичків молочних порід. У перерахунку на молоко додатковий дохід од відгодівлі навіть без переробки становить 2500–2700 л молока на 1 фуражну корову. Це еквівалент додаткового доходу, який на сьогоднішній день українські виробники молока недоотримують. Тому варто уважніше придивитись до суміжних галузей як до джерел додаткового доходу.
Як пояснив економіст ФАО, створення кооперативного заводу з переробки молока потребує значно більших інвестицій (приблизно 20–25 млн. дол.), ніж майданчиків для відгодівлі та заводу для забою й переробки яловичини. Він може обійтися в суму від 3,5 до 6 млн. дол. При цьому переробку доведеться створювати з нуля, бо в Україні таких потужностей немає. Продати молочні продукти складно через високу конкуренцію. З яловичиною ситуація значно привабливіша, адже поруч великі ринки збуту — Близький Схід, ЄС.
«Що стосується кооперації, то є кілька шляхів, але якщо реалізувати і молочний і м’ясний проект, то це було б набагато краще. Зрозуміло, що такі справи не робляться за рік чи два. Але нам є куди рухатись, і казати, що все погано, буде неправильно. Сьогодні у світі бичок відгодований до м’ясних кондицій, масою 500 кг (але бажано 550), оцінюється мінімально в 3,40 дол. за кілограм живої ваги. А ми тішимось, що у нас вона піднялась до 1,5 дол./кг. Ми втрачаємо дуже багато, не відгодовуючи бичків», — ділиться думками і розрахунками Андрій Ярмак.
За роки співпраці АВМ і ФАО проробили чималу роботу в пошуках підвищення ефективності виробництва, ринків збуту і кооперації. До того ж, як переконують фахівці впливових міжнародних інституцій, сьогодні ЄБРР та інші фінансові групи мають кошти і шукають проекти для інвестування, зокрема й у кооперацію. Треба лише зробити прозорий і зрозумілий бізнес.
Що про це думає переробник
Кооперацію як форму співпраці підтримали і переробники, що були присутні на зустрічі: «Якщо говорити про перспективи молочного бізнесу загалом, то виробництво сировини і переробка дуже взаємопов’язані. Зараз ми без вас нічого не зробимо, а ви без нас. Звісно, ви можете скооперуватись, побудувати завод, але тоді ви станете нами — переробниками. Як вибудовувати стосунки, щоб усі були у виграші? І одним і другим треба працювати над підвищенням своєї ефективності та пошуком шляхів додатково разом заробляти більше.
Це може бути пряма кооперація з будівництвом переробного заводу, чи непряма кооперація, але це однозначно мають бути тривалі довірливі стосунки, коли ми зможемо на довгий час встановити певну ціну і потім, по його завершенні, ділити спільно зароблений прибуток.
Однозначно переробник має перейти на сировину екстраґатунку і шукати ринки збуту. І щоб завоювати ринки Близького Сходу чи Китаю, нам апріорі треба бути дешевшими. Це тривалий період. Нам треба багато й цілеспрямовано працювати, і не тільки у себе на підприємствах, а й в Україні — для поліпшення якості сировини, іміджу України на зовнішніх ринках і її молочної продукції всередині країни. Це має бути спільна робота над якістю, собівартістю і тим, як ділити прибуток чи збиток, який разом матимемо».
Учасники зустрічі зачепили цілу низку наболілих питань: якщо кооперуватись, то яку модель співпраці обрати, яку продукцію виробляти, робити ставку на біржові продукти й експорт чи орієнтуватись на внутрішнього споживача, які маркетингові стратегії будувати.
Як зазначив Микола Северин, власник молочного підприємства з Черкащини, «нам треба навчитись довіряти одне одному. Треба приймати виважені рішення, адже кошти наші, і тільки нам вирішувати, чи вкладати їх у проект. За нас цього ніхто не зробить, а час іде. Якщо хочемо просто дочекатись, коли потонемо, то давайте дочекаємось і поспостерігаємо, як це буде. Якщо хочемо рухатись уперед, то давайте рухатись уперед. Я хочу рухатись уперед».
Для того, щоб приймати остаточні рішення, потрібні розрахунки. Фахівці з ФАО та ЄБРР погодились на основі вже наявної інформації розробити і прорахувати економічну доцільність різних моделей кооперативної переробки з урахуванням обсягів сировини, певних видів продукції, цільового споживача та маркетингових стратегій. І вже наступного разу винести на розгляд ініціативної групи конкретні пропозиції.