Думки експертів
Георгій Кухалейшвілі
аналітик
Асоціація виробників молока

Світовий молочний ринок: Океанія компенсує зниження надою в США та Європі

Поточні обсяги виробництва молока-сировини в регіонах ключових експортерів в цілому задовольняють існуючий світовий попит в біржових товарах. За оцінками Rural Bank, в світі сформувався баланс…

Георгій Кухалейшвілі
аналітик
Асоціація виробників молока

Світовий молочний ринок: Нова Зеландія збільшує надої на тлі дефіциту сировини у світі

Нова Зеландія нарощує обсяги виробництва молока-сировини з початком нового виробничого сезону в даній країні. Попит на молочну продукцію з Океанії росте на тлі певної нестачі…

БЕЗ РЕПРОДУКЦІЇ – НЕ МАЄ ПРОДУКЦІЇ!

Консультація підготована: Валерій Лотоцький - експерт з розведення та відтворення.

Ця теза є ключовою, для ефективного функціонування ферми, особливо, в умовах обмеженості ресурсів. Своєчасне запліднення корів потрібне не лише для отримання ремонтного молодняку, але й забезпечення виробництва молока.

В дикій природі самки продукують лише необхідну для вигодовування приплоду кількість молока. Для теляти достатньо 300-600 л. Але шляхом селекції ми перетворили корову в фабрику з виробництва молока. Сучасні молочні породи мають не лише високу молочну продуктивність, а й можуть зберігати її впродовж тривалого часу. І на українських фермах багато корів при запуску мають добовий надій понад 25-30 л за добу, є окремі тварини, що зберігають надій понад 20 л за добу 500-900 діб. Але це швидше виключення і для дотримання балансу між надоєм молока та виходом телят бажано забезпечити міжотельний інтервал в межах  400 діб.

Подовження міжотельного інтервалу призводить до зменшення виходу ремонтного молодняку та економічних втрат. Так за даними результатів дослідження науковців університету штату Джорджія подовження інтервалу між отеленнями понад 13 міс призводить до збитків від 2,92 до 4,74 $ на тварину за добу, залежно від рівня продуктивності. Чим вища продуктивність, тим вищі втрати.

Крім того збільшення міжотельного інтервалу має цілий ряд відтермінованих ризиків. Для запобігання ожиріння доведеться формувати окремі групи та спеціалізовані раціони, що ускладнює управління фермою. Якщо цього не зробити отримаємо збільшення ризику захворювань корів у транзитному періоді, особливо, кетозом. Частота вибуття таких тварин в перші 60 діб після отелення зростає в 2-4 рази. Крім того в наступну лактацію в таких тварин спостерігається тривала анафродизія та низька заплідненість, що теж сприяє вибуттю.

В умовах війни, окупації ефективне відтворення є запорукою збереження ферми. Ми вже маємо приклади ферм, що відносно успішно відновили виробництво молока після відсутності доїння більше місяця. Звичайно, що більшість тварин перестали виробляти молоко, але після отелення вони відновлюють продуктивність. Тварини ж, що були не тільними доводилося вибраковувати через економічну недоцільність утримання.

Технологія штучного осіменіння включає в себе кілька етапів:

•       виявлення стадії збудження статевого циклу;

•       вибір оптимального часу для введення сперми;

•       підготовка сперми до введення;

•       власне осіменіння.

Про організацію виявлення стадії збудження статевого циклу ми вели мову в попередній статті, але багато читачів звертаються з проблемою – відсутності візуального прояву стадії збудження статевого циклу.

Таке явище називається анафродизією і зустрічається досить часто. Навіть на європейських фермах до 40 % корів не проявляють статевої циклічності до 80 дня після отелення. В умовах постійного стресу – неповноцінна годівля, порушення графіку доїння, зменшення тривалості фотоперіоду, вибухи її поширеність може зростати до 100 % і тривати понад 150-200 діб.

В механізмі виникнення анафродизії ключовим є дефіцит лютеїнізуючого гормону, який відіграє роль індуктора овуляції та забезпечує підтримання функціонування жовтого тіла в яєчниках.

Сприяючими факторами є:

-       дефіцит енергії, що призводить до гіпоглікемії - гіпоінсулінемії – зменшення синтезу гонадотропінрилізинг-гормонів – пригнічення росту та розвитку фолікулів;

-       швидке зменшення маси тіла внаслідок використання жирової тканини, що призводить до зменшення вмісту лептину та інгібування синтезу гонадотропних гормонів;

-       стрес або запальні процеси (мастит, гнійно-некротичні процеси в ділянці пальців), що супроводжується підвищенням кортизолу в крові, який є інгібітором лютеїнізуючого гормону.


Сукупність цих факторів призводить до того, що в яєчниках тварини відбувається ріст та дозрівання фолікулів однак виробляється недостатній рівень естрогенів для забезпечення зовнішнього прояву стадії збудження статевого циклу та виділення лютеїнізуючого гормону, відповідно не відбувається овуляція, не формується жовте тіло і рівень прогестерону залишається низьким. Варто зазначити, що для повноцінного дозрівання ооцита впродовж розвитку та дозрівання яйцеклітини необхідний високий рівень прогестерону. В іншому випадку, запліднення не відбувається або зростає рівень ембріональної смертності на 5-7 добу після запліднення.


В умовах дефіциту обігових коштів, проблем з логістикою препаратів спеціалісти змушені економити гормональні препарати та часто змінюють звичні схеми синхронізації з осіменінням у фіксований після введення гормонів час на одноразові ін’єкції препаратів простагландинів. Пізніше скаржаться на низьку їх ефективність (заплідненість 10-25 %).

Варто пам’ятати, що вказані препарати можуть прискорити прояв стадії збудження статевого циклу лише у тварин із функціонуючим жовтим тілом в яєчниках. Використання таких препаратів тваринам без жовтого тіла – марнування препаратів. Крім того, після введення таких препаратів не можна осіменяти тварин у фіксований час – заплідненість буде дуже низькою. Так як простагландини впливають лише на лізис жовтого тіла то час прояву стадії збудження статевого циклу і овуляції буде залежати від періоду фолікулогенезу на момент введення. Якщо ми потрапимо на 6-7, 17-18 дні статевого циклу – статева циклічність буде через 72 год, але якщо введення буде в інші дні статевого циклу, то й відхилення може складати від 24 год до 5 діб. Тому при використанні простагландинів для стимуляції потрібно додатково уточнювати оптимальний час для введення сперми, осіменяти у фіксований час недоцільно.

Чим раніше після отелення в тварини відновлюється повноцінна статева циклічність, тим вище рівень заплідненості після першого осіменіння. Так, компанія MSD приводить результати досліджень – якщо в тварини до першого осіменіння не було жодного статевого циклу на її запліднення витрачається 2,6 спермодози, тоді як на запліднення тварини з 4 статевими циклами до першого осіменіння – всього 1,6 спермодоз.

Власне це і є одним із ключів до організації ефективного відтворення. Яким же чином ми можемо прискорити формування жовтого тіла та відновлення статевої циклічності?

З цією метою доцільно використовувати препарати гонадотропін-рилізинг-гормонів (гонадон, сурфагон, оварелін, фертагіл, бусол та ін) з 35-ї доби після отелення. Вони сприяють фолікуло- та лютеогенезу, залежно від стану яєчників. Якщо є фолікули діаметром понад 1,5 см відбувається їх овуляція або атрезія з формуванням впродовж 5-7 діб жовтого тіла, що забезпечить виробництво прогестерону та нормалізацію статевої циклічності. Якщо ж таких фолікулів не має стимулюється ріст фолікулярної хвилі з наступним їх дозріванням. Таким чином ми забезпечуємо раннє формування жовтого тіла, що сприяє повноцінному дозріванню яйцеклітин та підвищує заплідненість як при осіменінні після виявлення оптимального часу при спонтанній стадії збудження статевого циклу, так і при використанні гормональних препаратів для стимуляції чи синхронізації статевої циклічності.

В умовах обмеженості ресурсів доцільно збільшити період добровільного очікування до 80-100 діб – не спішити застосовувати схеми стимуляції та синхронізації. Так, ми можемо осіменити більшу кількість тварин за спонтанним проявом стадії збудження статевого циклу та отримати вищу заплідненість.

Якщо ж не має можливості завезти сперму або відсутній спеціаліст з штучного осіменіння доцільно використати природне осіменіння. Так, воно має цілий ряд недоліків – збільшення ризиків інбридингу, перенесення інфекційних захворювань, травматизму, але за вищезазначених умов це єдиний спосіб забезпечити запліднення тварин на фермі.

Для зменшення вказаних ризиків бажано відбирати бугая з благополучного щодо інфекційних захворювань стада. За можливості враховувати походження. Але навіть, якщо ви вибракуєте отриманий молодняк, ви зможете зберегти продуктивність в основного стада.

За вільного осіменіння (коли плідник знаходиться постійно в стаді) за одним самцем закріплюють 30-50 корів. За ручного парування (коли бика дозовано відпускають до тварини в охоті і після парування вилучають) навантаження можна збільшити до 120 голів.

Застосовувати гормональні препарати на тваринах в стаді де перебував бугай можна не раніше ніж після проведення ультразвукової діагностики тільності через 30 діб після вилучення плідника.

Головне – не опускати руки! Все буде Україна! І Україна буде з молоком!


Консультація надана експертами АВМ та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в рамках спільного проекту "Розвиток молочної галузі України" для підтримки господарств в умовах війни


! Якщо залишились питання – звертайтеся на гарячу лінію АВМ: office@avm-ua.org