Грошовий оборот зовнішньої торгівлі молочною продукцією за 11 місяців склав 485,3 млн. дол. При цьому 56,7% цієї суми приходиться на імпорт, а це 275,1 млн. дол.; експортній частці відповідає 43,3% ― 210,1 млн. дол.
Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць, посилаючись на дані ДССУ та Державної митної служби.
«Як наслідок, баланс зовнішньої торгівлі є від’ємним, і з кожним місяцем він тільки посилюється, досягнувши вже мінус 65 млн. дол. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі є незвичною цьогорічною особливістю для національної молочної галузі, але реалії такі, що з цим у перспективі найближчих років доведеться змиритися. Попри різку зміну торгового балансу, показники торгівлі в натуральних величинах все ще вселяють невеликий оптимізм. Адже у фактичному вираженні у цей період було експортовано 101,3 тис. т., а імпортовано 83,9 тис. т. молочних продуктів», - підкреслює Володимир Андрієць.
Зміна балансу відбулася за рахунок ввезення значних об’ємів високовартісної молочної продукції, зокрема сирів, імпорт яких наразі перевищує у два рази минулорічні показники ― більше 42 тис. т. за одинадцять місяців, при цьому їх масова частка в імпорті складає 50,3%. На друге місце у структурі імпорту по фізичних об’ємах вийшла група продукції молока та вершків незгущених ― 14,1%. Ситуація тут закономірна, адже ця група у поточному році демонструвала найбільші темпи нарощування. Наразі молока та вершків рідких імпортовано 11,9 тис. т., що на 310% більше, ніж торік. На третьому місці у ваговій структурі імпорту знаходиться масло з часткою в 11,5% та загальним об’ємом 9,6 тис. т., що майже в чотири рази перевищує його кількість минулорічних показників. Разом з тим, за рахунок високої його вартості масло займає другу позицію у грошових витратах імпорту.
Нарощування імпорту інших молочних товарів є також буденним явищем у цьому році, відтак крім вище зазначеної продукції нарощуються поставки молока та вершків незгущених ― до 5,7 тис. т. ( +165%), морозива ― до 1 тис. т. (+164%), сироватки ― до 4,4 тис. т. (+79%), казеїну ― до 0,13 тис. т. (+82%), кисломолочної продукції ― до 8,9 тис. т. (+62%).
Фахівець зазначає, що після значного просідання експортної активності у першому півріччі, друга половина року пожвавішала, що дало можливість скоротити відставання від минулорічних показників. Проте торгівля все ж була недостатньою і підсумки року однозначно будуть зі знаком мінус.
Суттєвий вклад у відновлення експорту в загальному забезпечили сироватка та казеїн, які з «мінусів» близько 40% на початку року вийшли в «плюс» на даний момент. Зокрема, сироватки імпортовано 24,7 тис. т., що на 11% більше, ніж торік, а казеїну ― 5,6 тис. т., +0,9%. В грошовому еквіваленті зростання є ще більш суттєвим, так сироватка додала 23%, а казеїн 11%. Третя і остання молочна позиція, яка демонструє нарощування експорту за підсумками одинадцяти місяців є морозиво. Це один єдиний молочний товар, який показав стабільність зростання протягом року. Його експортовано 6,6 тис. т., а це на 6,2% більше, ніж за відповідний період минулого року, при цьому зростання валютної виручки від нього склало 8,9%.
Решта експортних позицій зазнавали падіння, в тому числі і ключові. Зокрема, продажі масла скоротилися на 40,5%, до 10,2 тис. т., групи сухого молока ― на 23%, до 25,9 тис. т., молока та вершків незгущених ― на 25,2%, до 17,4 тис. т.; сирів ― на 14,2%, до 5,5 тис. т., кисломолочних продуктів ―на 5%, до 5,2 тис. т.
У структурі експорту у грошовому вираженні перше місце належить сухому молоку (25%), друге ― маслу (21%), а третє ― казеїну (17%)
«Нинішній рік є найбільш смутним у зовнішній торгівлі молочним рядом. Вперше в історії незалежності торговий баланс молочною продукцією увійшов у від’ємну зону. При цьому перспектива виходу з нього виглядає довжиною у кілька років, і це в кращому випадку та за умови, що темпи скорочення поголів’я корів у присадибному секторі не будуть такими високими, а кількість корів серед МТФ почне поступово відновлюватися» - зазначає Володимир Андрієць.
Аналітичний відділ АВМ