Перш за все, хочу повідомити, що послугами Лабораторії якості молока, яка нещодавно відкрилася в Умані за підтримки USAID, зможуть користуватися будь-які господарства – виробники молока, незалежно від того, чи є вони членами АВМ.
У нас вже зараз є зацікавлені господарства, в тому числі і сімейні ферми, які не входять до АВМ. Можуть звертатися і не господарства, а люди, які тримають корову і хочуть дізнатися, яке ж молоко вона дає, і чи не має якихось проблем зі станом здоров’я тощо.
На даний момент ми ще не дуже рекламуємо свої послуги, тому що як раз чекаємо завершення сертифікаційних процедур. Як тільки ми отримаємо Свідоцтво про акредитацію, ми задіємо всі засоби масової інформації для того, щоб про нашу лабораторю та її можливості знали всі, кому вона може бути корисною.
Ми детально вивчали досвід інших країн, у першу чергу європейських – Данії, Німеччини, країн Прибалтики. Хотіли б імплементувати цей досвід у себе, вибудувати процедуру співпраці з нашими замовниками так само, як в Європі. Як у них це робиться? Як правило, підписується річний договір з господарством, яке хоче відслідковувати свої показники. Але можливі і разові замовлення, все залежить від мети, яку переслідує господарство.
В європейських країнах, досвід яких ми вивчали, і переробні підприємства, і їх постачальники – виробники молока, користуються послугами однієї й тієї ж регіональної лабораторії. Тому у них не виникає спірних питань щодо показників якості молока. У нас же склалося так, що дані, зняті на фермі, і ті, що вимірює заводська лабораторія, можуть не співпадати. Причини можуть буди різні, але це завжди привід для суперечок та непорозуміння.
В чому переваги нашої лабораторії? Обладнання, яке ми маємо – найсучасніше, що є у цій галузі. Це обладнання повірене, пройшло метрологічну експертизу і сертифіковане в Україні. Воно має вищу точність і більший діапазон можливостей контролю самих різних параметрів, ніж у більшості лабораторій в країні. Крім стандартних параметрів (жир, білок, лактоза) ми можемо робити вимірювання по сухій речовині, сечовині, визначати точку замерзання – тобто, чи є фальсифікація. Можемо визначати і наявність домішок-інгібіторів, чи то антибіотиків, чи мийних засобів. Ми використовуємо інфрачервоний аналізатор, який практично за 2 хвилини (з урахуванням часу підігріву і підготовки зразка) видає всі ті показники по досліджуваному зразку, про які я згадав.
Можу сказати, що зацікавленість у якісному аналізі молока є. До нас вже приїжджали замовники зі зразками, які вони попередньо перевіряли на іншому обладнанні, і хотіли порівняти з тим, що покажуть наші прилади. Впевнилися, що наше обладнання на порядок точніше. Серед тих, хто цікавився, були і переробні підприємства.
Щодо вартості проведення аналізу, то можу сказати, що дослідження одного зразка за стандартним набором параметрів коштує від 25 до 30 грн. Як мені здається, ціна цілком доступна. Можу про це судити, бо до нас вже зверталися і представники невеличких сімейних ферм (від 10 до 100 голів), і ціна їх не лякала.
Процедура взаємодії лабораторії із замовником наступна. Якщо виникає зацікавленість, ми надаємо ємності для відбору та протокол, як правильно зробити відбір зразків. Крім того, надаємо термобокс із хладагентом, щоб можна було відібраний зразок доставити для аналізу практично не зміненим.
Договір укладається в залежності від запитів замовника. Якщо він зацікавлений у покращенні якості молока конкретної тварини і її здоров’я, то треба, наприклад, зібрати дані для коригування раціону. Для цього не потрібно робити аналіз молока щоденно, досить, скажімо, раз на два тижні. А якщо ж мова йде про загальне молоко, від стада, то тоді потрібно, як це робиться в Європі, досліджувати молоко із танка кожного дня.
Якщо ж говорити про ланцюг – виробництво – доставка – переробка, де лабораторії відведено роль контролю безпечності, то скоро (4 квітня 2018 року) повинен набути чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (документ 2042-19). В цьому Законі розмежовано відповідальність кожного учасника виробничого ланцюга. І фермер, який виробив молоко і отримав від лабораторії офіційний результат аналізу, передає це молоко разом із відповідальністю за збереження його характеристик перевізнику – тому, хто буде доставляти молоко на завод. Згаданим Законом передбачено, що, у відповідності з вимогами HAACP, лабораторна перевірка повинна здійснюватися у кожній критичній точці ланцюга. Тому й на заводі молоко теж, звичайно, будуть перевіряти.
Андрій Білан,
для Infagro