Думки експертів
Георгій Кухіашвілі
аналітик
Асоціація виробників молока

Світовий молочний ринок: ціни дивляться вгору на тлі сповільнення надоїв

За даними Rabobank, світовий молочний ринок переходить від періоду значного зростання виробництва молока-сировини до більшої невизначеності щодо його пропозиції. Очікується, що темпи зростання виробництва у…

Олена Жупінас
заступниця генеральної директорки, керівниця проєктів по співпраці із переробкою
Асоціація виробників молока

Світова ціна на молоко стабілізується: що це означає для українських виробників?

Світовий молочний ринок у другій половині 2026 року залишається відносно збалансованим, однак темпи зростання виробництва сповільнюються, а ризики для пропозиції молока та кормів зростають. Саме…

90% молочнотоварних ферм не отримають дотацій - АВМ звернулась до Мінагрополітики

АВМ звернулась до Мінагрополітики з проблемою неефективної програми дотацій за закуплену і використану спермопродукцію у цьому році.

«Господарства АВМ занепокоєні, тим що 100% із них ризикують не отримати відшкодування за закуплену і використану спермопродукцію у цьому році. Адже у пункті 10 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107 зазначено наступне „...за закуплену в Україні ідентифіковану сперму бугаїв вітчизняного походження або за ввезену в режимі імпорту, за умови внесення плідників до Каталогу бугаїв молочних, молочно-м’ясних порід/ Каталогу бугаїв м’ясних порід і типів з визначеною племінною цінністю — 100 гривень за одну дозу у розрахунку не більше трьох доз на одну голову власного маточного поголів’я“», — йдеться в зверненні.

 

Даний пункт Порядку унеможливлює отримати дотацію практично 90% молочно-товарних ферм України. На відшкодування дотації зможуть розраховувати господарства, які використовують у селекційні роботі тільки вітчизняну спермопродукцію або іноземного походження, однак за умови, що господарство, котре подається на відшкодування, самостійно імпортувало її з-за кордону. Проте, господарств, які б використовувати тільки вітчизняний генетичний матеріал або самостійно займаються його імпортом, майже немає.

 

«Іноземна генетика є більш досконалою. Аналізуючи стрімкий ріст продуктивності українських господарств після використання сперми завезеної з-за кордону, ми розуміємо, що рішення про проведення закупівель саме іноземної спермопродукції було вірним. Проте, вивчаючи систему розподілення дотацій складається враження, що держава хоче змусити нас використовувати дешеву і не зовсім якісну сперму вітчизняного виробництва. Особисто я переконаний, що це — крок назад, який не сприятиме зростанню продуктивності МТФ. Разом з цим, прогалини в законодавстві роблять неможливим самостійний імпорт сперми: величезний перелік ветеринарних норм і особливості митних кодексів. Сперма є біологічним матеріалом, тому завезення великої партії спермопродукції фізичною особою неприпустиме. Купити спермопродукцію в іноземному представництві компанії, яка займається продажем такої продукції також неможливо, оскільки вони не працюють з фермою напряму, а реалізують спермопродукцію через своє офіційне представництво в Україні», — пояснив Ігор Присяжнюк, керівник Українсткої голштинської асоціації.

Прес-служба АВМ