Вчора з’явилася інформація, що в селі Миропілля Краснопільського району Сумської області зафіксували спалах гострого інфекційного захворювання - сибірської виразки. Нагадав, що таке сибірська виразка, про методи передачі інфекції та профілактичні заходи Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар Асоціації виробників молока (АВМ), повідомляє Аgravery.com.
Про сибірську виразку
Сибірська виразка — це гостре зоонозне інфекційне захворювання, яке притаманне тваринам, проте здатне вражати і людей. Виникає у людини і тварин при зараженні Bacillus anthracis. У людей сибірська виразка перебігає з ураженням шкіри, утворенням специфічного карбункулу, підвищенням температури та загальною інтоксикацією організму. Бацила може знаходитися у траві, яку споживають дикі та домашні тварини, вівці та корови. Така бацила формує спори, які можуть лежати та не активізуватися у навколишньому середовищі (десятиліттями у воді та ґрунті).
Про механізм передачі
Механізм передачі - різний, проте найбільш часто контактний. Збудник проникає в організм через пошкоджені шкіряні покриви, мікротравми та інше.
Про основні ознаки
У тварин дане інфекційне захворювання характеризується підвищенням температури тіла, тяжким диханням, видимі слизові оболонки ціанотичні. Чіткі посмертні зміни проявляються виділенням з рота та носа пінистої кров’янистої рідини, з ануса – виділенням крові, ціанозом видимих слизових оболонок.
У людей найбільш чіткою ознакою даної хвороби є поява на шкірі карбункулів, це так звана карбункульозна форма сибірської виразки.
Рідше зустрічається септична форма, яка супроводжується загальним виснаженням організму, тахікардією, головним болем, слабкістю, ломотою в м'язах, попереку, біллю у животі, лихоманкою.
Про інкубаційний період
Інкубаційний період сибірської виразки зазвичай займає 3-5 днів, але може затягуватися і до тижня – двох, а також протікати протягом декількох годин.
Про групу ризику зараження на сибірську виразку
Сибірська виразка – "професійна хвороба". Тому зараження найчастіше відбувається в процесі догляду за хворою твариною, забої, обробленні туш, роботі з твариною сировиною і виготовленні з нього предметів (кожушки, пензлики для гоління та ін.). Також факторами передачі служать інфіковані продукти тваринництва, сировина, продукти переробки, контаміновані предмети зовнішнього середовища та інвентар для догляду за тваринами. Природна сприйнятливість людей невисока (захворює близько 20% осіб, які зазнали ризику зараження). У перехворілих залишається міцний імунітет, тому повторні випадки захворювань поодинокі.
Про загальні профілактичні заходи
Профілактичні заходи включають в себе ветеринарні та медико-санітарні заходи. Держпродспоживслужба здійснює виявлення, облік, облаштування, паспортизацію скотомогильників. Основним методом профілактики в тваринництві є щорічна обов’язкова імунізація тварин.