Експерти молочної галузі з 70 країн обговорювали молочну кризу, пов'язану з Covid-19, під час 21-ї молочної конференції IFCN 2 - 3 червня. Подія була зосереджена на глобальному стані молочної галузі, кризі та шляхах виходу з неї.
Прес-реліз конференції IFCN
2019-ий - важливо зрозуміти рік, який передував кризі
Зростання виробництва молока у 2019 році -- на 1,4% (до 891 млн тонн, без врахування Індії та Пакистану) -- виявилося значно нижчим за середньостроковий середній показник (2,3%). На це впливали переважно не дуже сприятливі погодні умови в Індії, Океанії, Африці та на Близькому Сході. Тим часом, зростаюча популярність альтернатив молоку у багатих країнах та зменшення кількості молока в країнах, що розвиваються, сповільнили зростання попиту.
Економіка молочних ферм виглядала більш позитивно, оскільки світова ціна на молоко зросла на 6% до рівня 37,3 дол. США / 100 кг у 2019 році. Однак для багатьох фермерів, особливо в США та ЄС, така ціна була, цитуючи доктора Торстена Хемма, “занадто низькою, щоб жити далі, проте достатньо високою, щоб не померти”.
Динаміка національних цін на молоко може бути використана як показник кризи. На карті описані національні тенденції цін на молоко для 75 країн у травні проти лютого 2020 року. Схоже, ще немає великої кризи, оскільки ціни на молоко в середньому знизилися на 4,6%. Тим не менш, є дві великі країни, які можна вважати "епіцентром молочної кризи": США та Індія, з падінням відповідно на 29% та 19%. Опитування серед молочних експертів показало, що третина вважає свою країну лише на початку кризи. Але також дві третини учасників вважають, що дно кризи вже досягнуте.
Водночас аналітичний відділ АВМ зауважує, що зниження цін на молоко-сировину в Україні є суттєвішим (-6,9% середньозваженої ціни трьох гатунків), ніж зазначено на карті досліджень IFCN і відповідає середньому ступеню падіння – від -5% до -15%.
