Сьогодні багато хто при слові «кооперація» уявляє собі таку картину: приїхав молокозавод, зібрав десять бабусь і об’єднав їх у кооператив. Ця навіяна радянським минулим асоціація не відповідає реальності, адже кооперативний рух стає потужним двигуном молочної галузі у всьому світі.
Чи буде затребувана кооперація в непростих українських реаліях? Адже вітчизняна молочна галузь переживає не найкращі часи: протягом останніх років закупівельна ціна на молоко була незмінною, натомість вартість виробництва зростала. Це призвело до падіння рентабельності виробництва молока. І хоча з середини вересня ціни на сировину почали зростати, молочна галузь продовжує залишатися збитковою. Низька ціна на молоко не дає розвиватися виробникові, висока ціна стримує розвиток переробних підприємств. Саме корпоративний рух зміг би врівноважити важелі гойдалки, на якій знаходиться і виробник, і переробник, надав можливість розвиватися обом.
Перші кроки у цьому напрямку вже зроблені: у вересні стартував проект Асоціації виробників молока «Гуртові закупівлі молока». Проект передбачає об’єднання молочних господарств – членів АВМ у так звані пули, що знаходяться у регіоні того чи іншого переробника. Таке об’єднання дасть змогу продавати молоко переробнику по єдиній ціні незалежно від його кількості. Наступним етапом буде побудова на базі Уманського молочного заводу накопичувального центру. Це буде першим кроком до створення потужного молочного кооперативу в Україні.
Чи готові українські фермери вступити у кооператив? Я багато спілкуюсь із фермерами. Зокрема, директор ТОВ Агрофірма «Перлина Поділля» Сергій Іващук схвалює ідею кооперації загалом, але зазначає, що рухається до неї треба поступово. «Суспільство повинно дозріти до того, щоб брати участь у кооперативах, тому, що два українця надзвичайно важко віддають управління комусь третьому», - говорив він. Директор ПСП «Пісківське» Валерій Колоша натомість не має сумнівів у тому, що молочна кооперація – це можливість подолати кризу в галузі. «Особисто я вступив би у молочний кооператив, адже гуртом легше і батька бити», - жартома каже пан Колоша. Та пояснює свою позицію тим, що холдинги теж продають молоко з невеликих підприємств, але продають його одним лотом , за що отримують додаткові кошти. Якщо ми об’єднаємося, також зможемо більше заробити. На його думку, повинні бути і спільний продаж молока, і спільна переробка – корпоративний завод, що буде представляти інтереси виробників. Щоб дійти згоди і знайти спільне рішення, треба перш за все створити діалог: ділитися сумнівами і побоюваннями, вислуховувати опонентів і пропонувати власне бачення. Така можливість буде надана всім гостям Х Ювілейного міжнародного молочного конгресу, що буде проходити у Києві 2-3 березня 2017 року, які зацікавляться темою молочної кооперації.
Нам є до чого прагнути, адже серед десяти топ-переробників молока у світі шість – кооперативи. Справляє неабиякого враження історія успіху найбільшого кооперативу у світі – новозеландського молочного гіганта Fonterra. У 2015 році виручка компанії склала 17,4 млрд доларів, а об’єм переробки досяг 21,6 млн тонн. До складу компанії входять близько 10,5 тис. ферм. Саме біржа Fonterra встановлює ціну на молоко, на яку орієнтується увесь світ. Ще один приклад успішної молочної кооперації – американська Dairy Farmers of America. Кооператив об’єднує 15 тис. фермерів із 48 штатів. У минулому році об’єм переробки компанії склав 17,1 млн тонн, виручка сягнула 13 млрд доларів. Вдалий приклад кооперації в Нідерландах - Friesland Campina. За минулий рік компанія переробила 10 млн тон молока, її виручка склала 13,4 млрд доларів. Перелік успішної молочної кооперації можна продовжувати: це і датський кооператив Arla Foods, латвійський Pienas LT, польський Mlekovita. Не виключено, що у цьому списку незабаром з’явиться і український кооператив.