Думки експертів
Володимир Андрієць
аналітик
Асоціація виробників молока

IFCN стверджує: світовий молочний ринок відновлються, і Україна - серед лідерів

Світові молочні ринки відновлюються. Наразі таку думку мають більшість глобальних аналітичних агенцій. Підтвердженням цьому є стійкий тренд зростання світових цін на біржову молочну продукцію, який…

Володимир Андрієць
аналітик
Асоціація виробників молока

Молочна криза, пов'язана з Covid-19 – страх більший, ніж її вплив

Експерти молочної галузі з 70 країн обговорювали молочну кризу, пов'язану з Covid-19, під час 21-ї молочної конференції IFCN 2 - 3 червня. Подія була зосереджена…

Українські молочники виходять на японський ринок – ринок, куди потрапляють тільки найкращі (відео)

Про перспективи виходу на новий ринок та слабкі місця молочної галузі з телеканалом ICTV говорять Ганна Лавренюк, генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ), та Микола Северин, власник ТОВ «Дзензелівське».

Якість та безпечність української молочної продукції за останні роки виросла в рази. Частка екстра-ґатунку - тобто молока, що за європейськими стандартами придатне для харчової переробки - збільшилась з 21,6% у 2018 р.  до 34,6% у 2020 р.

Зростає і географія експорту. Свою молочну продукцію Україна завозить в Молдову, Казахстан, Грузію, Азербайджан і навіть у Китай та Ізраїль. Одночасно, в грошовому і фізичному еквіваленті експорт, на жаль, демонструє низхідні тренди.  Найбільша частка експорту припадає на сухі молочні продукти: молоко, вершки, сироватку. Вітчизняні підприємці експортують навіть морозиво.

Ганна Лавренюк зазначає, що погодження ветеринарного сертифікату на експорт молочної продукції – це не лише усунення бюрократичних перепон, але й визнання імпортуючою країною стандартів безпечності нашої продукції. Погодження сертифікату з Японією також має позитивне сигнальне значення, оскільки ця країна виставляє високі вимоги до безпечності продукції, і що вона такою визнає українську молочну продукцію. Крім того, це дає позитивний сигнал і для інших країн, з якими Україна планує погодити подібні сертифікати.

«Японія виставляє високі вимоги до безпечності продукції. За підсумками 2020-го р. вона була на 95 місці серед держав, до яких Україна експортувала молочку. Можна вважати, що вітчизняна продукція туди не ввозилася. Тому узгодження ветеринарного сертифіката на імпорт, безсумнівно, є позитивною подією для українських трейдерів. Розраховувати вітчизняним експортерам слід у першу чергу, на експорт масла, сиру та групи сухого молока», - говорить генеральна директорка Асоціації.

Однак на співпрацю з Японією  поки що можуть розраховувати близько десятка вітчизняних компаній. Аби кількість експортерів збільшилась, держава має забезпечити надійні  механізми стимулювання розвитку вітчизняної молочоної галузі, зокрема навести лад із неконкурентним імпортом молочних продуктів з боку ЄС. Інакше молочний сектор України ще більше заглибиться  у кризу і  не зможе скористатися шансом виходу на нові ринки.

Своїм баченням поточної ситуації молочного сектору ділиться власник ТОВ «Дзензелівське» Микола Северин.

ТОВ «Дзензелівське» - молочнотоварна ферма, яка сьогодні налічує понад 1500 голів корів. З 2015 року є учасниками Асоціації виробників молока. Реконструкцію МТФ розпочали у 2011 році. Рік за роком нарощували потужності: відремонтували напіврозвалені приміщення, закупили поголів’я та інвестували у розвиток 32 млн грн.  

Нині щодня отримують до 20 т з показниками жиру та білку 4% та 3,4% відповідно, що відповідає європейським базисним показникам. Причому це молоко-сировина  екстра-ґатунку – те  саме, про яке йшлося на початку статті, та частка якого в Україні серед зданого на переробку складає 34%.  


Тобто молока безпечного і придатного для харчової переробки. Це означає, що у ньому відсутні інгібітори, а показники безпечності -- загальне бактеріальне забруднення та кількість соматичних клітин --  відповідають загальносвітовим стандартам


Микола Северин підкреслює, що вітчизняні виробники молока і молочної продукції потерпають від тиску дешевого імпорту.

Сьогодні ціни на молочну продукцію, ввезену з ЄС, нижчі ніж на вітчизняні продукти. Причиною є субсидії, які отримують європейські експортери з бюджету співдружності. Тобто українські виробники молока-сировини та молочних продуктів вже на старті перебувають в нерівних  умовах з аналогічними виробниками Польщі, Німеччини, Італії та інших країн ЄС. 

Більше того, за діючими умовами СОТ, від 2022 року на імпорт молочних продуктів із ЄС до України встановлюють НУЛЬОВІ митні ставки, одночасно для експорту української продукції діють жорсткі дискримінаційні обмеження. Для європейського ринку, де спостерігається істотний надлишок  молока, це - зелене світло. Велика вірогідність, якщо ми не змінимо умов співпраці з СОТ, то з 1січня  2022 року до нас хлине неконтрольований імпорт молокопродуктів з ЄС. 

Галузь тваринництва зараз, як ніколи, потребує не лише фінансової, а й політичної та економічної підтримки держави.

Якщо не застосувати засобів захисту і створення конкурентних умов для молочного сектору, український виробник якісної молочки програє. А разом з ним програє й економіка, адже сектор тваринництва генерує найбільшу кількість податків та робочих місць серед інших аграрних галузей економіки.