Думки експертів
Михайло Соколов
Заступник голови
Всеукраїнська аграрна рада

Тринадцять "жахів" закону про кооперацію та чому його не треба боятися

Тринадцять "жахів" закону про кооперацію та чому його не треба боятися

Андрій Дикун
Голова
Всеукраїнська Аграрна Рада

Ринок землі: To Be or Not to Be

Останній рік хіба що лінивий не говорить про те, що Україні вкрай потрібен ринок землі. Це, мовляв, дасть нам інвестиції, технології і, врешті-решт, конституційне право…

Олег Шишкунов: «Всі зароблені гроші вкладаємо в підприємство»

Чи варто вкладати кошти в ноу-хау, коли в сусідів такого ще немає? Що може стати додатковим резервом прибутковості ферми? В інтерв’ю проекту «Історія успіху виробників молока» відповів Олег Шишкунов, керівник ПСП «Родіна».

  • Що спонукало вас розвивати молочний бізнес, коли всі інші його згортали?

Думаю, в той період кожен показав свою сутність. В одних перемогла жадібність, в інших честь і совість. Хто хотів швидких грошей, отримав їх. Особисто я, після того, як пропрацював у цьому господарстві 13 років, просто не міг розпродати тварин. Тваринництво – це робочі місця, і продати ВРХ означає вбити село.

  • Ваше господарство практично не відчуває кадрового голоду, розкажіть, в чому ваш секрет? Чим мотивуєте людей працювати на вашій фермі?

Для кожної людини важливо бути впевненою у завтрашньому дні, в тому, що є можливість відправити дитину до дитячого садку, в школу, піти до церкви, в медичні установи. Наше господарство посприяло тому, щоб ці заклади були в ідеальному стані. Крім того, люди в нас мають робочі місця європейського рівня. Наші працівники впевнені у майбутньому.

Особисто я вважаю, що якщо люди виїжджають в Польщу на заробітки, це вина не тільки держави, а й підприємців, тому перш за все, потрібно звертати увагу на себе як керівника господарства. Потрібно платити людям гідну заробітну плату. Ми маємо розуміти, що людей нам ніхто не замінить. До нас не приїдуть працювати мексиканці, тому ресурси потрібно цінувати та вміти їх зацікавити.

  • Ми знаємо, що ви підтримуєте волейбольний рух у вашому районі, розкажіть про цей бік вашого життя.

Я по життю люблю волейбол. Навіть зараз граю за ветеранську команду. Зрозуміло, що спортивне життя в селі може існувати лише за підтримки підприємців. Тому я всіма силами підтримую цей вид спорту в Дворічанському районі. Ми вивели школу волейболу на досить таки високий рівень і маємо серед наших гравців кандидатів в майстри спорту і майстрів спорту. Наші команди беруть участь в турнірах Харківської області і Харкова.

  • Як, на вашу думку, можна збільшити рентабельність молочної ферми?

Потрібно слідкувати за новинками. Постійно вдосконалювати господарство і не боятись інновацій. Багато керівників вважають, що ноу-хау – це те, що завезли в Україну, але не беруть до уваги, що ці технології вже 10-15 років успішно використовують закордоном і вже давно не є новими технологіями. Яскравим прикладом є те, що користуватись автоматом для годівлі телят нас учив спеціаліст з Білорусії, який розповів, що такими автоматами в них користуються 60% господарств. Є лише одна проблема з ноу-хау - вони потребують серйозних вкладень. Проте, коли бачу, що це справді працює, без сумнівів запроваджую в господарстві. Все, що заробляємо, максимально вкладаємо в молочний комплекс.

Крім того, ми знайшли ще один резерв для прибутковості господарства - це вирощування нетелів на продаж. Наше господарство здатне продавати від 150 до 180 нетелів в рік без збитку для продуктивності стада. Прогнози показують, що продаж нетелів приноситиме вищу прибутковість ніж реалізація молока.

До речі, більше про пошук додаткових резервів для прибутковості господарства я розповідатиму під час круглого столу на ХІІ Міжнародному молочному конгресі в Києві.

  • Які фактори сьогодні впливають на роботу вашого господарства?

На сьогодні, головним фактором є невпевненість в завтрашньому дні. Не відомо яким завтра буде курс долара. Яка буде в країні ситуація після виборів. Я ні в якому разі не кажу, що все погано, але сьогодні важко знаходити інвестиції та вкладати великі кошти. Далі йде невизначеність в питаннях землі. Ми можемо розвивати господарство лише до тих пір, поки в нас є земля. Якщо в законодавстві будуть зміни, які «виб’ють» в нас землю, ми опинимось в дуже складній ситуації й навряд хтось зможе нам допомогти.

  • Яку роль відіграє держава в житті вашої ферми?

Зараз ми закінчуємо річний звіт і я вже бачу, що все, що наша держава планувала в нас забрати, потихеньку забирає. Навантаження у вигляді цін на пальне, на сільськогосподарські товари, скасування спец режиму ПДВ, відсутність дієвих дотацій.  Звісно, темпи розвитку нашої держави знаходяться в руках влади, але тільки темпи, все інше в наших руках. Багато підприємців за таких умов все ж  розвивають господарство, вкладають кошти і збільшують поголів’я. Крім того, під час бесід з колегами з закордону, ніхто з них жодного разу не сказав, що в них все чудово. Як правило, навіть в дуже розвинених господарствах передових країн є проблеми з фінансами, дотаціями і податками. Вони просто знаходять вихід і пристосовуються до реальних умов. 

  • Чи сприяла співпраця з АВМ розвитку вашого господарства? Чим?

Я був в числі перших учасників АВМ. На той час, відкрилось багато молочних господарств, але катастрофічно не вистачало інформації. Тому створення АВМ стало серйозним проривом. Асоціація показала, що досягти реальних результатів за короткий час можна. Крім забезпечення технологіями, АВМ лобіює й інтереси її учасників у Верховній Раді. Я готовий посперечатись з будь ким, хто скаже, що Асоціація виробників молока не потрібна.

  • Ви їздили до Прибалтики, аби перейняти досвід кооперації. Чи вважаєте за необхідне створення молочного кооперативу? Чи бачите в цьому майбутнє для українського молочарства?

Відчуваю, бачу і розумію, що на сьогодні цим потрібно займатись. Це однозначно вихід з положення, яке на сьогодні склалось в молочному ринку. Кооперація дозволить молочарям захистити їхні інтереси, збільшити ціну на молоко. Проте все вийде лише в тому випадку, якщо створювати кооперативи з порядними і відповідальними людьми.

  • Як для вашого господарства пройшов 2018 рік?

Що стосується рослинництва, то через несприятливі погодні умови ми не отримали великого урожаю, а засуха в Липні взагалі поставила під загрозу заготівлю грубих кормів. Але позитивного було значно більше. Цього року ми запустили нові вентилятори горизонтального типу, що значно покращило мікроклімат в корівниках. Ввели в експлуатацію самохідний кормороздатчик. Також отримали дуже хороші показники збереженості тварин. Одним словом, рік запам’ятався позитивними результатами і вкладеннями, які в подальшому даватимуть свої плоди.

  • Поділіться планами на 2019 рік.

Плануємо втілити другу частину ізраїльської програми «Afimilk» і встановити «AfiLab». Цей блок автоматизації дозволить нам детально моніторити кожну корову щоразу під час доїння, завдяки чому ми зможемо знати всю інформацію по продуктивності та діагностувати стан здоров’я, аби проводити вчасну профілактику і діагностику захворювань, що в свою чергу збільшить ефективність виробництва. Також,  протягом року плануємо стати молочним комплексом з тисячею голів дійного стада. Більшого поки не можемо собі дозволити, оскільки маємо обмежений обсяг землі. 

  • Останнім часом гостро стоїть питання довіри споживачів до молочної продукції в Україні. Як ви оцінюєте вплив збільшення кількості молочного фальсифікату на роботу молочних господарств?

Звісно, він гальмує розвиток  молочної сфери. Навіть більше, на мій погляд, виробництво молочного фальсифікату, це злочин. На сьогодні ми виробляємо достатню кількість молока класу екстра, яке відповідає європейським стандартам якості. Вклали в наше виробництво багато сил, але разом з цим, практично не бачимо продуктів, які можна порадити. Не достатньо працювати над заохоченням людей вживати якісні продукти, адже потрібно розуміти, що фальсифікат користується популярністю саме через низьку купівельну спроможність громадян. Але я вважаю, що заробляти на здоров’ї нації просто неприпустимо!

  • І на десерт розкажіть, за що ви любите свою справу?

Мабуть, в житті найціннішим є те, що дається не відразу й з великими зусиллями. Молочарство – це складна галузь, яка потребує постійних вкладень, ризиків та невпинного вдосконалення як себе, так і свого колективу. Проте, коли після тяжкої праці бачиш результат, звідси і з’являється любов. Саме тому мені цікаве молоко і все, що з ним зв’язано.

Прес-служба АВМ