Думки експертів
Яна Музиченко
аналітик
Асоціація виробників молока

Як США вдалося відвоювати свою частку на світовому ринку?

Американські виробники молочних продуктів продовжують активно завоювати свою частку на світовому ринку. Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ з посилання на Раду експортерів молочних продуктів…

Андрій Білан
Директор
Uman Labs

Основні ознаки циркуляції в стаді Staphylococcus aureus

Staphylococcus aureus (S. aureus) спричиняє найпоширеніший тип хронічного маститу корів. Хоча в деяких тварин хвороба протікає в клінічній формі (особливо після отелення), зазвичай інфекція не…

Ми ніколи не боялись виходити за рамки звичного - Олег Шишкунов

Якщо хочете побачити останні технологічні новинки галузі в дії, тоді вам у ПСП «Родіна», що на Харківщині. Як їх правильно застосовувати, щоб досягти бажаного, — тоді до генерального директора підприємства Олега Шишкунова та його команди пише milkua.info.

 Вісімнадцять років тому господарство взяло курс на технологічність. Не все було просто і гладко, але результат говорить сам за себе: середньодобовий надій на корову — 33 кг молока, показник тільності (pregnancy rate) — 34,2%, кількість маститних корів у стаді — 1,5%. Сподіваємося, в інтерв'ю з Олегом Федоровичем знайдете чимало підказок щодо ведення молочного бізнесу.

— Олеже Федоровичу, що для вас означають сучасні інноваційні рішення на виробництві? Які з них найбільше виправдали ваші сподівання?

— У 2001-му наше господарство стало на шлях інтенсивного виробництва молока. Ми одні з перших в Україні встановили доїльний зал. За вісімнадцять років багато зроблено. Не кожне вітчизняне підприємство має таку довгу історію. Деякі питання, над якими зараз працюють інші, нам удалось вирішити вже давно.

До кінця року кількість дійних корів у «Родіні» збільшиться до 1000 голів. Щоб ефективно вести таке виробництво в наших умовах, маю на увазі земельний і людський ресурс, кліматичні умови, екологічні вимоги, якість сировини, — оптимальним варіантом є застосування інноваційних рішень і автоматизації.

Ми ніколи не боялись виходити за рамки звичного, вчилися в країнах близького і далекого зарубіжжя, бачили такі технологічні прийоми, яких немає в Україні, і впроваджували їх у себе на фермі. Особливо активно почали цим займатись 5−6 років тому. Нинішніми результатами дуже задоволені. Розвиватися далі без технологічних інновацій буде важко. Людей, згодних працювати в сільському господарстві, меншає. Не приїдуть до нас на заробітки індій ці чи мексиканці. Розраховувати потрібно лише на своїх людей, на сучасну техніку і обладнання. Створюємо достойні умови роботи, зацікавлюємо, мотивуємо — не тільки на молочному комплексі, а й у селі. Розуміючи це, люди відповідно ставляться до виконуваних обов’язків.

Наші спеціалісти швидко опановують усі новинки, автоматизовані програми. Ми бачимо в них запал і бажання працювати на рівні кращих світових ферм.

У впровадженні будь-якого інноваційного рішення важливий результат. Часто чую в розмовах фермерів: «У мене є ось таке обладнання, і найсучасніший кормозмішувач, і така-то програма». А як воно працює? Ми маємо результат — ось що важливо.

Із найсвіжішого, наприклад, ізраїльська система для автоматичного виявлення корів в охоті AfiAct. Результат перевершив усі сподівання. Відмовились від гормональної синхронізації статевої охоти. До нас приїжджали американські фахівці і сказали, що показники відтворення на рівні хорошої американської ферми.

Бажання спеціалістів та позитивний результат спонукають іти далі. Найближчим часом плануємо в доїльній залі встановити аналізатори AfiLab, які даватимуть інформацію про компонентний склад молока по кожній корові під час доїння в режимі реального часу. Кілька років тому дізнався про цю технологію в Ізраїлі. Тоді подумав: «Нам до неї ще зарано». Однак сьогодні бачу, що ми готові піднятись і на цей технологічний щабель.

Це має стати серйозним проривом у виробництві. Отримані під час доїння показники жиру, білка, лактози, наявність крові в молоці дадуть змогу приймати ефективніші рішення: групувати тварин, коригувати годівлю, відділяти хворих на мастит, виявляти інші захворювання, вибраковувати тварин. Там, де витрачались великі кошти на лікування, йтимуть копійки на профілактику, ми зможемо зберегти кращих тварин і подовжити їхнє продуктивне життя. Так, спочатку це будуть значні інвестиції в реконструкцію доїльного блока й установку обладнання, але ці затрати виправдають себе.

Кількома роками раніше почали використовувати автоматизоване випоювання телят — ефект від застосування технології вражає. Хоча досі навколо цього питання точиться багато розмов і суперечок: варто чи не варто. Це не просто обладнання — це ціла філософія. Наразі чотири автомати випоюють 400 телят, і жодної телятниці. Телятко їсть, коли йому хочеться, від нього не забирають молоко, відсутній стрес, пов’язаний з відлученням та умовами утримання. Воно рівномірно росте й набирає вагу. Показник збереженості — на сьогодні 100%. Якщо теличка добре сформувалась у молочний період, отримала добрий старт, надалі вона не повинна взагалі хворіти. Хіба що людина зробить якусь помилку: згодує неякісний чи незбалансований раціон, не створить належні умови утримання. Або ж теля генетично слабке. Для нас правильне вирощування молодняка — завдання номер один, бо саме тут «криється» молоко.

— Наскільки перспективне виробництво молока в умовах Харківщини?

— Щодня виробляємо 31 тонну молока екстраґатунку. Проблеми зі збутом нема. Сировину залюбки забирають на переробку Кременчуцький міськмолокозавод та Харківський молочний комбінат, який завжди був флагманом. Сподіваюсь, так і буде.

Займатися переробкою самим не бачу сенсу. Переробляти такий обсяг молока і при цьому створювати власну мережу збуту, з моєї точки зору, недоцільно. Коли виробляти щонайменше 100−150 тонн сировини, тоді можна про щось міркувати.

Тобто, якщо коротко, для себе ми бачимо таке рішення: вкладати кошти у молочну ферму, продуктивність, виробляти якісну сировину і співпрацювати з надійним переробником. Сьогодні багато говорять, що на українському ринку надлишок молока, що воно не потрібне. На мою думку, це вигадана проблема. Справжня проблема в іншому: неякісна або й імітована молочна продукція на полицях магазинів і те, що вона стоїть поруч зі справжньою високоякісною. Саме це негативно впливає на попит, а споживач робить висновок, що всі молочні продукти погані.

— Під час ХІІ Молочного конгресу ви брали участь у круглому столі «Не молоком єдиним: економічні резерви МТФ», ділилися своїм баченням. Що сьогодні є економічним резервом вашої ферми?

— Резерви є, якщо виробництво молока професіональне, а не любительське. Воно має бути максимально механізоване й автоматизоване. Ферма повинна бути облаштована так, щоб працівники ходили в кросівках, чистому спецодязі, а заробітна плата — хоча б як у Польщі, куди нині всі ринулись. Фермою має управляти грамотний менеджер. І гроші, які приносить молоко, треба повертати в цю ж галузь, у цей напрямок. Ось тоді це професіональний підхід. Повторюсь: резерв — це насамперед автоматизація, інтенсифікація виробництва, зниження собівартості за рахунок кормів і логістики.

Корови — дуже затратні тварини. Всі бачать, яку велику бочку з молоком вивозять із ферми, та мало хто знає, скільки всього туди завозиться. Якщо в якийсь момент ця бочка опиниться на грані рентабельності або стане нерентабельною, то ферма перестане існувати. Сьогодні однозначно треба думати про ефективність виробництва молока, щоб ця дуже затратна тварина, корова, давала стабільний прибуток. Ми працюємо над цим, шукаємо економічні резерви.

Одним із них є продаж нетелей. Однак не все так просто, як здається на перший погляд. Ніби зрозуміло: спочатку виростив, потім продав тварину. Але в тебе є своє молочне стадо. Якщо ти вигідно продав нетель, а ремонтувати власне стадо нічим, то вочевидь втратиш на молоці більше. Якщо не оновлювати принаймні 25% стада, а тільки продавати ремонтний молодняк, то це дорога в нікуди. Висновок: треба так працювати зі збереженістю тварин, щоб мати надлишок нетелей. Цьогоріч ми його справді мали, і є змога продавати тварин у пострадянські країни за європейськими цінами. Для чого їхати в Німеччину або Чехію, якщо можна значно ближче придбати тварин із високим генетичним потенціалом і кліматично більш пристосованих?