Україна продовжує втрачати експортний потенціал. Так, у вересні 2019 року валютна виручка за поставки молокопродуктів на зовнішні ринки скоротилася на 21,3%, ― до 14 млн доларів.
Про це, опираючись на дані Державної фіскальної служби України, повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.
«Тренд серйозного спаду зовнішньоторговельної активності України молочною продукцією триває. У вересні був зафіксований черговий антирекорд валютної виручки від експорту у поточному році ― лише 14 млн. доларів. Загалом, з січня по вересень загальний експорт молочної продукції в грошовому еквіваленті скоротився на 7,1% порівняно аналогічним періодом, ― до 180,2 млн доларів», ― каже Андрієць.
Зовнішня торгівля у вересні показала скорочення в більшості категорій молочних продуктів. Так, у групі молока та вершків незгущених падіння склало 14,6%, до 1,6 тис. тонн; у групі сухого молока та вершків згущених ― 31,5%, до 1,7 тис. тонн; сироватки ― 44% до 1,4 тис. тонн; масла ― 39,2%, до 1,1 тис. тонн, порівняно з вереснем минулого року.
Нарощування експорту відбувалось лише в групі кисломолочних продуктів на 12,4% ― до 545 тонн та сиру ― плюс 21,6% ― до 805 тонн, порівняно з вереснем 2018 року.
«Зростання експорту сиру розпочалося ще у серпні, а у вересні навіть вдалося перевершити минулорічні об’єми. Така динаміка експорту сиру зумовлена спрощенням логістичних можливостей до країн Азії, зокрема до Казахстану, Азербайджану та Узбекистану через транзитні коридори Російської Федерації», ― каже аналітик.
Поряд з тим відмічається шалений ріст імпорту молочних товарів: плюс 49,4% або близько 26 тис. тонн. Зокрема, імпорт сиру за січень-вересень зріс на 62%, до 14,9 тис. тонн; молока питного ― на 137%, до 1,9 тис. тонн; масла ― на 69%, до 1,3 тис. тонн.
«Відновити загальні об’єм експорту до рівнів 2017-2018 років буде надскладним завданням, навіть за сприятливих умов у випадку ослаблення курсу гривні. Нарощування буде можливим хіба по окремих групах товарів за рахунок скорочення виробництва інших. Адже ситуацію додатково погіршує дефіцит молока-сировини. Окрім того, ситуацію може ускладнити впровадження нового стандарту якості молока, згідно якого переробні підприємства з січня 2020 року повинні відмовитися від прийому на харчову переробку молока другого ґатунку, що на сьогодні займає 24,7% у загальній структурі зданого на переробку», ― підсумував Володимир Андрієць.