Після того, як закінчилися тривалі новорічно-різдвяні свята та всі включилися в повноцінний робочий режим, настав час підбити підсумки 2017 року. Яким же був рік минулий для української молочної галузі.
Найперше, що варто відмітити, - це активне зростання експорту молочних продуктів. За даними ДФСУ, виручка від експорту склала майже 282 млн дол., що на 78% більше, ніж у 2016 році. Високі ціни на масло у світі дали змогу у три з половиною рази наростити його експорт з України (а це 130 млн дол.) та стати другим найбільшим постачальником масла до Європи, а це вже певна репутація на світовій торговій арені. Також наше масло купували Марокко (20,9% всього експорту) і Туреччина (18,7%). Крім того, українські експортери закріпили стійку співпрацю з Китаєм, до якого було поставлено 46% всього експорту молочної сироватки. Новою країною-партнером став Катар - найбільший покупець молока та вершків — 32% всього експорту за 2017 рік. Як бачимо, Україна активно почала виходити на ринки, які належать до африканського, азійського регіонів та Європейського союзу.
Нарощення експорту дало можливість підвищити закупівельні ціни на молоко. І вперше за тривалий період розрив між ґатунками був виправданим. Як відомо, в попередні роки різниця між ціною на екстра, вищий та перший ґатунки була в межах 2-3%. Це досить низький показник, який не давав можливості компенсувати витрати на виробництво високоякісного молока.
У 2017 році різниця в ціні екстра та вищого ґатунку склала близько 6%. Це свідчить про потребу у якісній сировині з боку переробників, що, відповідно, стимулювало збільшення виробництва такого молока.
Середньорічна ціна на молоко екстра ґатунку склала 9 грн/кг з урахування ПДВ, що на 36% вище ціни 2016-го. Вищий ґатунок коштував 8,51 грн (+34,12%). При цьому, найбільше зросла середньорічна ціна на перший ґатунок (+49%) — 8,24 грн/кг.
За даними ФАО, Український молочний індекс, який розраховується на основі даних АВМ, свідчить про те, що прибутковість виробництва молока у 2017 році зросла на 32,5%.
Крім того, вплив сезонності на ціну знизився і не був таким вирішальним фактором при ціноутворенні, як раніше. Низка господарств почала працювати з переробними заводами на договорах тривалої співпраці за сталою ціною. А це прецедент для українського ринку молока, який дає можливість спокійно працювати як фермеру, так і переробнику, та планувати свою діяльність.
Важливо відмітити і унікальний приклад нового рівня співпраці між молочнотоварними фермами та переробними заводами, який 2017-го започаткували ТОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ "Молокія") та два господарства АВМ із Черкащини: ТОВ «Кищенці» і ТОВ «Дзензелівське». У рамках цієї спільної справи взаємну відповідальність перед споживачами за якість і безпечність продукції гарантує знак якості «АВМ рекомендує». На упаковці кожен споживач бачить інформацію про те, з молока-сировини яких господарств виготовлено продукцію,
Значущою є також взаємна довіра між сторонами, оскільки вони підписали договір про довгострокову співпрацю та домовились про поділ прибутку за реалізовану продукцію. Такий формат співпраці дає обом сторонам впевненість у завтрашньому дні - надійне джерело якісної сировини для заводу та гарантований збут за зрозумілою ціною для ферми, та можливість впевнено розвиватися.
Такі зміни відобразилися на якості промислового молока, яке надходить на переробні підприємства. За попередніми даними, частка екстра ґатунку у структурі зданого на переробку склала 15,5% (13,8% у 2016-му), частка вищого - 35,8% (36,4% у 2016-му), а першого - 39,4% (43% у 2016-му).
Загальне виробництво молока в промисловому секторі також зросло. За попередніми даними на 2% — до 2,5 млн т.
Ще однією знаковою подією розвитку молочного скотарства стало відкриття лабораторії якості молока Асоціації виробників молока (АВМ). Лабораторія створена Асоціацією виробників молока в м. Умань (Черкаська обл.) завдяки грантовій підтримці проекту "Агросільрозвиток" від USAID. Вона оснащена сучасним обладнанням для визначення ключових фізико-хімічних показників молока, виявлення вмісту домішок й інгібіторів, а також для ідентифікації збудників маститу та інших бактеріальних і грибкових захворювань, їх чутливості до антибіотиків. Така лабораторія дасть можливість покращити якість молока. А це наразі найважливіше в подальшому розвитку всього молочного ринку.
Отже, якщо підвести підсумки, то 2017 рік став визначним в розвитку українського молочного ринку і перетнув межу виходу на новий якісний рівень.
За даними опитування АВМ (300 молочнотоварних ферм), лише 6% господарств до 2020 року планують скоротити чи взагалі згорнути молочний напрямок. Як правило, це були малоефективні невеликі господарства, які не володіють потрібними коштами і кадровим потенціалом для розвитку. Понад 55% опитаних керівників зауважили, що не планують розширюватися, — натомість інвестуватимуть у підвищення продуктивності тварин, навчання персоналу, роботу над якістю продукції. Тим часом 39% господарств поділилися планами збільшити стадо та розширювати виробничі потужності. Зокрема, 7% із цієї групи респондентів зазначили, що до 2020-го закінчать розпочату модернізацію наявних та будівництво нових ферм.
У свою чергу, експерти Rabobank оцінюють розвиток українського молочного ринку, як такий, що досить активно розвивається і зазначають, що ми маємо усі шанси протягом наступних 10 років увійти в п’ятірку країн, які найдинамічніше розвивають молочний напрямок.
Найповніша інформація про світовий молочний ринок та перспективи українського, баланс попиту-пропозиції, собівартість, ціни, прогнози і тренди - у березні, під час XІ Міжнародного молочного конгресу.
Яна Музиченко, аналітик АВМ
спеціально для Agravery