Міжнародна маститна конференція, що відбувається в Мілані (11–13 червня), зібрала 640 учасників із усіх куточків світу. Серед відвідувачів — директор з розвитку департаменту ветеринарії Консультаційного центру Асоціації виробників молока Валерій Лотоцький, який також представляє на заході UmanLabs.
Приємно відзначити, що до складу наукового комітету конференції входять колишній голова Національної маститної ради США Джон Мідлтон та викладач Естонського університету природничих наук Пірет Калмус, які були серед спікерів XI Міжнародного молочного конгресу в Києві.
Тематика заходу включає низку актуальних питань молочного скотарства, зокрема вже обговорили проблему антибіотикорезистентності та впливу менеджменту підстилки на виникнення та поширення маститу в корів. Крім того, в рамках заходу відбувся симпозіум HIPRA щодо контролю Streptococus Uberis.
Валерій Лотоцький відзначає, що доповідачі були одностайними щодо необхідності зменшення використання антибіотиків у молочному скотарстві. Основними шляхами є селективна консервація вимені корів під час запуску, заборона застосовувати антибіотики з профілактичною метою. Особливу увагу звернули на важливість визначення збудників маститу на фермі з подальшим диференційованим лікуванням. Лабораторія якості молока АВМ UmanLabs вже пропонує господарствам України ефективний інструмент для такої діагностики — набір експрес-тестів для визначення типу збудників маститу M-KIT (Mastitis Kit).
Спікери згадали про досягнення Нідерландів у вирішенні проблеми антибіотикорезистентності, де застосування протимікробних препаратів у молочному скотарстві вдалося скоротити на 65%. Використовувати антибіотики під час запуску в країні заборонили в 2012 році. Проте, було підкреслено, що за вибіркової консервації вимені корів спостерігається зростання внутрішньоцистернальних інфекцій — майже вдвічі. Тому разом із впровадженням вибіркової сухостійної терапії потрібно покращувати умови утримання та догляду за тваринами.
Доведено, що антибіотикорезистентність переважно зумовлена широким використанням антибіотиків у гуманній медицині, птахівництві та свинарстві.
Для того, щоб мінімізувати вплив підстилки на поширення маститу, необхідно слідкувати, щоб вона була чистою і сухою. Найкращою визнаний свіжий пісок, друге місце займає деревна тирса, потому солома і на останньому місці — відновлена з гною підстилка: доповідачі наголошували на збільшенні випадків колімаститу, ризику передачі мікобактерій тощо. Проте наголосимо, що йшлося про непастеризований сепарований гній. Тим часом в Україні вже є досвід успішного застосування пастеризованої сухої фракції гною в ТОВ "Кищенці", що на Черкащині.
Піщана підстилка визнана найкращою, бо є неорганічною, тому в ній певний час не розвиваються мікроорганізми. Деревну тирсу пов’язують зі збільшенням ризику виникнення маститу, зумовленого Klebsiella sp., солому — Streptococus uberis.
Під час симпозіуму представили вакцину проти Streptococus uberis. За даними дослідників, її трикратне використання (двічі впродовж сухостійного періоду і один раз на 14 день після отелення) сприяє зменшенню кількості клінічних випадків на 56%.
Прес-служба АВМ