Наші вакансії

Завідуючий фермою

Господарство АВМ, що знаходиться в Черкаській області Жашківський район с. Соколівка потребує спеціаліста.Вимоги до кандидатаОСВІТА: …

Агроном / Агроном-овощевод

Хозяйство АВМ, что находится в Казахстане требует специалиста.Самый крупный на территории СНГ массив орошения 9 200 га;Новый …

Ветеринарный врач

Требуется Ветеринарный врач на МТФ, что находится в Казахстане требует специалиста.Самый крупный на территории СНГ массив орошения 9 200 …

Зоотехник на МТФ

Требуется Зоотехник на МТФСамый крупный на территории СНГ массив орошения 9 200 га; Новый жилищно-производственный агрогородок; Четыре …

Яна Музиченко: Чи має молочна галузь України майбутнє

Яна Музиченко
аналітик
Асоціація виробників молока

Український виробник молока зіштовхнувся з низкою проблем, що блокують розвиток їхнього бізнесу. Про зниження закупівельних цін на молоко, введення ринку землі, відсутність дотацій, непорозуміння з переробниками та післякризову ситуацію в інших країнах аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко розповіла в інтерв'ю ІА "АПК-Інформ".

Розкажіть про сезон «великого молока» та його вплив на закупівельну ціну.
 
- Говорячи про виробництво молока в Україні, слід підкреслити, що впродовж року воно виробляється нерівномірно. Сезонність виробництва молока переважно залежить від двох факторів – розподілу отелень та організації годівлі корів. Більшість худоби в Україні телиться в осінньо-зимовий період, відповідно у весняно-літній період зростають обсяги виробництва молока. Окрім того, саме у весняно-літній період збільшується кількість зеленої маси як основного джерела корму. В результаті переходу корів на пасовища збільшуються надої молока. Однак більшою мірою це стосується господарств населення, на відміну від промислових, більшість з яких перейшли на однотипну годівлю корів протягом року.

Навіть науково доведено, що сезон «великого молока» припадає на ІІ і ІІІ квартали року (квітень-серпень), а сезон «малого молока» - на ІV та І квартали (осінь-зима). Відповідно, при зростанні загального валу виробництва молока закупівельні ціни знижуються. Але це відбувається, коли обсяг стає суттєвим, починаючи із середини березня і до середини серпня.

Проте, цього року ми зіштовхнулися з нонсенсом – ціни почали падати фактично з 1 лютого. Це нелогічно. І якщо переробники аргументують зниження закупівельної ціни тим, що виробництво молока почало зростати, бо розпочався сезон «великого молока», то варто здійснити екскурс в історію цін. Так, у 2016 році ціни трималися на стабільному рівні до кінця квітня, у 2015 році зростали до кінця травня, а в 2014 році, коли ми залишилися без основного ринку збуту – Росії, ціни почали опускатися лише на 13 тижні (кінець березня).

Тому ніякі умови сезону «великого молока» не можуть виправдати таке різке зниження ціни... Якщо говорити про закупівельну ціну, яку маємо нині, то, за останніми даними,  молоко екстра ґатунку коштує 8 грн. 46 коп. з урахуванням ПДВ, що на 10% нижче від ціни на початку року. За аналогічний період минулого року ціна була на 1% вищою. У 2015 році, коли ціни зростали, вона була вищою майже на 9% від січня. А у 2014 році – на 8%. Однак у минулих роках це відбувалося в умовах втрати російського ринку.   
 
- Як це впливає на кінцевого споживача?
 
- Беручи до уваги те, що закупівельні ціни почали опускатися, а молочна сировина займає левову частку у структурі собівартості виробленого продукту, то за логікою ціни мали б знижуватися. Але цього року все навпаки. Ціни на молочні продукти або стабільні, або зростають. А зростають саме на масло, сир та йогурт. І якщо порівнювати ціну на молоко 3,2% жирності в пляшці, то від початку року воно подорожчало на 8% і коштує близько 24 грн. Масло також подорожчало на 8% - до 180 грн/кг, а сир «Російський» - на 12%, до 165 грн/кг. Це відбувалося навіть у період посту, коли традиційно споживання молочних продуктів знижується. Логічно, що ціни теж мали б опускатися, але переробники їх не знижували. Наприклад, щоб підтримувати обсяги реалізації йогуртів, на них проводилися різного роду акції. А щоб не знижувати ціни на сир, його просто лишали на складах.

Наразі переробники очікують, що пожвавлення попиту перед Пасхою дасть змогу продати запаси, які є на складах. Хоча це малоймовірно, бо період зовсім короткий. Найімовірніше, після свята переробники знову вдаватимуться до різних акцій, аби продати запаси. Більше того, починається новий сезон переробки – запуск нового циклу виробництва та закладання запасів на осінньо-зимовий період.
 
- Яка сьогодні собівартість виробництва молока?
 
- За нашими даними (аналітичний відділ АВМ), вона становить 8 грн. 50 коп., що вище за ціну реалізації молока екстра ґатунку, яке коштує 8 грн. 46 коп. При цьому треба зауважити, що в кожній складовій собівартості кілограма молока закладено ПДВ, яке виробник сплачує державі. Натомість спецрежим повернення ПДВ з 1 січня скасовано, а механізм дотацій ще не запрацював повною мірою. І навіть якщо він запуститься, то виплати будуть незначними, виходячи із формул ДФС, які внесено у формування виплат дотацій.

З чого ж складається собівартість? Її основними складовими є витрата на корми, які займають 50% всієї собівартості (4 грн. 25 коп. від ціни), оплата праці – близько 15%, або 1 грн. 28 коп., а решта припадає на паливно-мастильні матеріали, які напряму залежать від цін на нафту. Сюди ж входять витрати на ветеринарні препарати, 98% з яких імпортуються. А їхня вартість напряму залежить від курсу гривні по відношенню до долара. 
 
- Як сьогодні складаються відносини виробників молока та переробників?
 
- Сьогодні виробники відкрито говорять про структуру собівартості молока як сировини, чого й очікують від переробників. До цього діалогу слід залучити й торгові мережі. Необхідно відверто поговорити, порахувати і спрогнозувати прийнятну ціну, яка буде вигідною всім учасникам ланцюга. Важливо визначити граничний рівень закупівельної ціни як для фермера, так і для переробника.

Декілька тижнів тому Асоціація виробників молока (АВМ) закликала до такого діалогу переробників. На жаль, останні відмовилися.
 
- Як впливає на виробництво молока питання дотацій та ринку землі?
 
- Це дуже важливі питання для виробників молока. З 1 січня поточного року їм більше не відшкодовують ПДВ. Більше того, обіцяних дотацій фермери також не отримали.

Наразі виробники мають змогу подавати заявки на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Однак ДФС розробила таку формулу розрахунку, через яку аграрії отримають мізерну суму.

Формула, яка була запропонована спочатку, нагадувала систему відшкодування ПДВ, що діяла в попередні роки. В ДФС змінили розрахунок: податкове зобов’язання по дотаційній галузі тваринництва поділити на податкове зобов’язання по всій господарській діяльності, тоді визначається такий коефіцієнт, який множиться на всю суму сплаченого ПДВ до бюджету. Відповідно сума виходить у рази меншою. Тому навіть якщо ці дотації повернуть, то не в тому розмірі, що очікували виробники молока.

Інший гострий момент на сьогодні – це скасування мораторію на продаж землі. Головною умовою траншу МВФ є прийняття до кінця травня Закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», тобто їхній продаж.

А для того щоб купити землю для ведення тваринництва, зокрема молочного скотарства, потрібні значні кошти. І якщо введуть ринок землі, то фермер дбатиме не про покращення технологій виробництва молока, а  буде  занепокоєний питанням, де знайти кошти для купівлі мінімальної частини землі, щоб утримувати поголів’я.

Ефективна ферма – це 800-1000 голів. На 1 голову ВРХ потрібен 1 га землі. Виходячи з цього, аграрій буде змушений купити щонайменше 1000  га землі, а це колосальні кошти. У результаті опитувань, які проводила Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), більшість фермерів говорить про те, що після введення ринку землі вони будуть змушені відходити від молочного бізнесу.
Тому виникає питання: чи існуватиме надалі галузь молочного виробництва в Україні, і у кого вітчизняний переробник купуватиме сировину для виготовлення готової продукції?!         
 
- А в якій ситуації знаходяться виробники молока в світі?
 
- Теперішню ситуацію на світовому молочному ринку можна характеризувати як післякризову. Ринок починає оживати, а ціни на молочні продукти відновлюються. Одним із показників поліпшення ситуації на світовому молочному ринку є індекс цін на молоко та молочні продукти FAO, який вони оновлюють кожного місяця. Так, березневий індекс дає зрозуміти, що ціни на молочні продукти у світі на 46% вищі, ніж за аналогічний період минулого року. Ці явища є позитивними для цін та експорту українських молочних продуктів.

Іншим важливим індикатором є індекс DGT (новозеландський кооператив Fonterra). Ці торги відбуваються кожні два тижні. Останні (4.04.2017) показали зростання цін на молочні продукти на 1,6%. За останніми даними, тонна молочних продуктів коштує $3005, а основним продуктом, який впливає на формування середньої ціни, є вартість сухого незбираного молока. Цього разу на вищезгаданих торгах вона зросла на 2,4%, що є позитивним свідченням. І сьогодні 1 тонна такого продукту коштує $2,9 тис.

Криза 2014 року торкнулася і західних фермерів. Керівництво Європейського союзу намагалося підтримувати своїх виробників молока. Вони виплачували їм дотації, щоб скоротити обсяги виробленого молока та зменшити поголів’я, ввели систему інтервенцій (коли держава закуповує молочні продукти, знімає їх із ринку, щоб надлишок ще більше не тиснув на ціну). До інтервенційних продуктів належали ті, які могли зберігатися на складах до більш сприятливої цінової ситуації.

Також практикували приватні закупівлі, в яких переробник притримує готовий продукт до кращої ситуації, за що отримує компенсацію. Це дозволило врівноважити ринок – зараз ми спостерігаємо активне зростання закупівельних цін на молоко в Європі. Так, є значні запаси сухого молока на складах, яке ще стримує більш активне відновлення цін, але ж воно є. Закупівельні ціни на молоко зростають і в Новій Зеландії.

Якщо порівняти ціни на молоко базової жирності (жир 3,4%, білок 3%) в Україні та  Європі, то в Україні ціни лишаються найнижчими. В Європі ж ціна на молоко з вересня по лютий постійно зростає. Якщо у вересні 100 кг молока коштувало 25 євро, то зараз – 30 євро. При цьому у Новій Зеландії 100 кг молока оцінюється в 39 євро, а в Україні – лише 26. І коли світова ціна з вересня постійно зростає, то в Україні з січня знову почала опускатися. В будь-якому разі ми лишаємося нижче загальносвітового цінового тренду.
 
- Як, на Вашу думку, можна покращити ситуацію українського виробника?
 
- Я вважаю, що реальний правильний рецепт – це розмова трьох сторін: виробників, переробників та ритейлу, яку ніяк не вдається реалізувати. Тільки тоді буде змога знайти та визначити зручну систему співпраці, майбутніх довготривалих відносин і вигідний для всіх графік цін. 

 
ІА "АПК-Інформ"